Энциклопедический лексикон. Том 16. ДВА-ДIO
Бесплатно
Основная коллекция
Тематика:
История России XIX - начала XX вв.
Издательство:
Год издания: 1839
Кол-во страниц: 418
Дополнительно
Тематика:
ББК:
УДК:
ОКСО:
- ВО - Бакалавриат
- 00.03.04: История
- 00.03.05: Культурология
- 00.03.13: Экономика
ГРНТИ:
Скопировать запись
Фрагмент текстового слоя документа размещен для индексирующих роботов.
Для полноценной работы с документом, пожалуйста, перейдите в
ридер.
, ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКІЙ ЛЕКСМ КОН Ъ.
П О С ВЯ Щ Е Н Н Ы Й ЕГО ВЕЛИЧЕСТВУ ГОСУДАРЮ ИМПЕРАТОРУ НИКОЛАЮ ПАВЛОВИЧУ. ТОМЪ ШЕСТНАДЦАТЫЙ. ДВА—ДЮН САН К ТП ЕТЕРБ УРГЪ. 1859.
ОГ.1АВДЕІІІЕ. - а в э ф вез»— Стр. Давігдъ Царевпчь 391 Давыдовы, Грпгорій нАндрей — Данінлъ Заточешікъ — Двадцаттіужіе, см. Лпннеева система. Дванадесятые П раздникп 1 Доерепъ, городокъ — Движеніе тъ-іъ — Двпженіе, въ музык 3 Двппа Западпая — Двпна Сізверпая С Двішецъ, озеро 9 Двипоса, р чка . . — Двипца, р ка — Двоеморхъ, бархатъ — Двоеслужка, CM. D ilatres. Двоііпая Ф уга, см. Фуга, Октава. Двопни, см. Б лпзнецы. Двойноп Канонъ, си. Капонъ. Двойиой ударъ языкомъ , см. Духовые ннструменты. Дпоііпыя Зв зды, си. З в здгіі. Двоппыя Руки 10 Двойчатка, Dipliya, родъ яспвотпыхъ . . — Дворец к ш , прпдворный чнпъ — Дворецъ 11 Дворецъ Б ольшой, см. Дворцовый П риказъ. Дворецъ К азанскій, прпказъ — Дворовые Людн — Дворъ Государевъ 12 Дпорь Ярославовъ • . 13 Дтюрцовый Камоішыіі П рпиазъ 14 Дпориосыіі П рпказь — Дворцовыя Запнскн — Стр. Дворяпе, см. ДворяистЕО. Дгюрянскій П олкъ 14 Дворяиство 15 Дворянство съ П утеиъ, см. П уть. Двубратство, см. Лішнеева снстема. Двус тка, CM. D ipliyllium. Двудомство, см. Линиеева система. Двуженство, см. Линпеева снстема. Двузорка, Anableps, родъ рыбъ . . . . . S7 Двузубецъ, родъ растеній >— Двулпстникъ, см. Младенчпца. Двуиужіе, см. Линнеева спстема. Двусіміе, см. Лпннеева спстема. Двуутробка, родъ жпвотныхъ ; — Двуутробпыя, или Чревосумчатыя, отрядъ млекопитающихъ 28 Двушпорка , растеніе 29 Двънадцатижеаство, см. .Іийнеева си стеиа. Дв надцатпмужіе, см. Ливнееваспстеиа. 1). С, сокращепіе Дег Gratia . . . . . . — De, Французскій предлогъ — Де, D ez, Ж ан ъ, іезуитъ . 31 Деа, Dea — J)ea Augusta, Римская колонія . . . . . . — Ded Bona, CM. Добрая богпня. Dea Jana — Dealhati, ре.іигіозное общество — Деара, м-іхто — Деба, D eba, пъ древней географіи . . . . — Дебади, сьшъ П радибы 32 Дебаркація ^ Dibals, .lourhal des D ebats — Деиба, CM. Даберетъ, Debet 33 Дебиль, городь -* Дебиръ, см. Дабиръ.
ш Стр. Debit ;й Дебла аим-ь, Дебла а, городъ — Деблокпроиать . . . — Дебоіііа, мізсто — Дебора, см. Деоора. Дебора, городь — Дебордиросать — Дебречин ь, городъ 34 Дебрп съ, городъ — Дебряискъ — Дебу, Лесъ Льоовпчъ . . — Дебуш е 36 Дебы , въ древией географіп — Дебюри , ІІделетта — Дебю230,Жанъ-Гасі7йръ, компческій мпмъ — Дебгоръ, Ви.іьгельмъ, киигопродаЕецъ и библіограФъ 37 Дева, городъ — Дева, Дішрііхъ пли Ш лоссбсргъ , м стечко — Дева^область — Д е в а , jjliKa — Девааль, Іоанпъ, жпвопнсецъ — Девагдетъ, соперникь Ш а к к я м у і і п . . . . — Девагп , дочг» Девагепа — Девагуэль 38 Деваль, И ванъ, купецъ П ндерландскій. . — Дева- М уни, падшіе аигелы — ДеБ а- П агари, ппсьмепа — Деванагуша, завоеватель — Девандра — Деван и ш и , прозвищ е Снвы — Девапраяга, см. Дапрагъ. Деварій, Мат ей . — Деварій , Мат еы 39 Деварш и — Деваян н , дочь Ш укрт.і — Девдорпксъ, царь Сикамбровъ . . . . . . — Девейзсъ, городь — Девелтово, деревня — Девеігаорть, ХрпстоФЪ, мопахъ — Девен теръ, Генрихъ 40 ДеЕептеръ, городъ — Деверё, см. Эссексъ. Деверн к съ, богъ зайцесъ — Деверка, ясплище К рп ш н ы — Деверк ели , см. Деветы. Девероиъ, рика . — Деверра, богшія — Деверроиа — Девеснлъ, Омепъ, растоніе — Деветы , духи 41 С тр. Девецеръ, городъ 49 Д ев и , sir. H u m p h r y D avy — Девпдсопъ, Ьпліамъ, врачъ 44 Депіідсоігь, Лукрсція- Марія — Девпдсонъ, статсъ-сеі;рета2іь Елпсаветы. 45 Девизъ — Девнлль, шіжеиеръ 46 Девильсъ- Арсъ, см. К астльтоунъ. Депгсовъ Заливъ — Девпсовъ П ролпвъ — Девгісопъ, см. Девндсопъ. Дсвпс/ і, Джон ъ, мореходецъ 47 Дсвисъ, Эдуардъ, Ф.шиустіеръ — Дог.исъ, Гове.іь, ппрать — Девитте, Лковъ Яковлевпчъ — Девиттова З емля, см. Австралія. Девн тъ, см. Давитъ. Дсвіева П редохраніггелыіая Лампа. . . . 48 Девіонъ, Ф равцвсісь, композпторъ. . . . 49 Дсвіерь, г^заФЪ Аптонь Маііуиловіічъ . . 50 Девіипъ, см. Давіппъ. Девка.іедопскій Океанъ 51 Девкаліон-ь — Девкаліопъ, островъ — Девиаліопъ, см. Б одоліш. Девносъ — Дево, Мартшгь, жнвоппсеііъ — Дево, D evaux, ботаипкъ — Дево, Ж ан ъ, хпрургъ — Деволапъ, Ф раіщ ь П авловнчъ — Devolulio Ecclesiastica 53 Деволіоишипая воіиіа Devon Iron IVorks, см. Клакмавнанъ. Девона, МІІСТО 65 Девопшейръ, Георгпна — Дсвоншейръ, см. Девонъ. Девонъ, Дчвсшшеііръ, граФСтво — Девора, ііророчгЛіа — Депршиъ, страна 56 Дсвтерій, епископъ — Дситерія, супруга Теодсберга перваго . — Девте^юзпсъ, см. Мишна. Девтерономіопъ, см. Второзаконіе. Девтеропотмъ, см. И сте^эопотмъ. Девте^зь, см. ДеФ теръ. Девюэ , D evuez, А^люльдъ, живоппсецъ. — Допятпжепство, см. Лніиіеева смстема. Дсвятилыівкъ, см. Р ЯОИ Н К І, Девятйыужіе, см. Липпсева систеыа. Дегваръ, покол иіе Б елуджей — Дегганъ, И пдостаиское племя — Деггаігь-Кастль, деревня —
- IH Стр. Деге, D eshayes, Жанг- Ватистъ, живошісецъ 5G Дсгеііфсмьдъ, Христіапъ-Мартинъ . . . . — Дегенъ, Іоаинъ Ф ридрнхъ. . . — Деп ш ь, do G uignes, Ж озёф ъ 57 Дегпрменликъ, си. Сантурино. Деглане, городъ 58 Дегія , городъ — Дсгли , городъ — Дего, городокъ G1 Дегоде, Антоній , архитектор* — Деготре, D eshauterayes, Мишель-АнжъАндре ле-Ру — Деготь 02 Дегтярная Вода — DesUelia, родь растеній 63 Дедала, міістечко — Дедалопы острооа — Дедалея — Дедаліонъ, сыпъ БосФора — Дедаліумъ, городъ — Дедаловая Земля — Дедалъ — Деданъ, пародъ въ Идуиеіз 64 Дедебу, см. Дебу. Деде Тепгрп, родь духовъ — Деди , ііізсколько царей — Дедо, м ра — Дедюрнын Ладъ, см. Ладъ н Тонъ.'' Дедюхинской Соловаренвой Заводъ, см. Дедюхшіъ. Дедюхпнъ, городъ Д е э . 67 Дежаиъ, Jean F ran cois- Aim e, comte D ejeau — Дежаыъ, P ierre F rancois- Aime- Auguste, comte D ejean — Дежерандо, ЖозеФЪ-Марія 68 Дежерандо, островъ — Дежневъ, Семенъ — Дежоръ, Jeau- Elie D cjaure, писатель . . 69 Дежуриые Гепералы — Дежурство 70 Дезе, Desaix de Voiggux, генералъ. . . . 71 Дезсдъ, D ezede плп Dezaides, композиторъ — Дезеспере, деревня 72 Дезидераде, си. Дезирадъ. Дезпдерата, сестра Лонгобардскаго к о роля Дезндерія — Дезпдератъ, святой — Дезидерій — С тр. Дезирадь, островъ 73 Дезо, см. Дезольтъ. Дезожіе - 392 Дезольтъ, Дезо, D esault, П етръ ІОСИФЪ, медикъ 73 Дезоргь, Теодоръ, поэтъ 74 Дезуліеръ, Антоанетта — Д ей , тптулъ — Dei Gratia 392 / ^егйаиггя, родъ кустарннковъ 75 Деидамія, героипя древней Греціи . . . — Деидіе, Антонъ, врачъ — Деидіе, аббатъ 76 Дейеръ-Рагба, санджакъ и городъ . . . . — Депзмъ, богословская снстема —. Дейкоонъ, въ Греческой миеологіи . . . — Дейкъ, си. Ф ан ъДей к ъ. Дейлемиты 392 Дейлеиъ, см. Дейлемиты. Дейлеонъ, въ Греческой ми ологіи . . . 76 Дейлпнгъ, Саломонъ, гебраистъ — Дейманъ, Ійгаиъ-РудольФЪ, врачъ . . . . — Денмасъ, въ Греческой ми ологіп . . . . — Деине, рика — Дейокесъ — Дейоне, въ Греческои ми ологіи 77 Депон ей, въГрсческой ми ологіи. . . . — Дей оп е. — Дейотаръ, царь Галаты — Дейоцесъ, см. Дейокесъ. Дейра 78 Deimdioses — Дейръ- Эль- К амаръ, си. Дайръ- эль- К амаръ. Дейстеръ, Людвигь, живописецъ . . . . — Депстъ, си. Деизмъ. Депсусъ — ДеіІФоба, дочъ Главка 79 ДеііФобъ — ДеиФОыъ — Дека . — Декабоонъ, мопета — Декабрь - — Декаванти, ІОСИФЪ, пъвецъ 80 Декагонъ — Декаграммъ, ВІІСЪ — Декада Деказъ, Elie D ecazes, герцогъ Глюксбургскій — Декалптръ, м ра 82 Декалогъ • • — Дскамеронъ —
- IV Стр. Декаметръ, м-бра 83 Декаидолль, Августннъ-Ппрамъ — ееапісит 84 Decania — Деканъ, область — Деканъ, зпаніе 85 Деканъ, Decaen, граФъ Карлъ-МатіёИспдоръ 86 Деканъ, Deseamps, Жанъ-Батистъ, живописец-ь — Деісаподъ, мізра — Декаполь, Десятпградье, страна 87 Декаргиріонъ, мовета — Декари-Тапу — Декаргь, Ренё — Декаръ, м ра 92 Декастадіумъ, м сто — Декастерь, мзра — Декасъ, м сто — Dekatephoros =e Декахордъ, гитара — Декелія, Аттическая община — Декеиъ, Agathe, писателышца — Deceris, судно 93 Декинъ, царство — Деккеръ, Іеремія Фанъ, поэтъ *«• Деккеръ, Томасъ, писатель — Деккеръ, Карлъ-Фонъ «* Декла, островъ — Declamando — Декламація 94 Декламація Риторская 95 Declarationes Cleri Gatlicani — DecTieuxia, родъ растенііі — Деко, Louis-Victor-Blacquetot Vicomte Decaux, генералъ лейтенанть — Декокть 96 Декорацін — Декото, Флейтистъ 97 Декре, Decres, Дени, герцогъ — Decrescendo -^ Decretales Epistolts 98 Декреталіи, см. Каноническое Право. Декретъ, Decretum, D ecret. . - — Дексамена — Дексаиенъ, кептавръ. — Дексиппъ, риторъ, ФИЛОСОФЪ Н историкъ. — ДексиФанесь, архитекторъ . — Декстері., Flavins Lucius Dcxlcr, нстоt рпкъ — Декстрннъ і Денума, городъ 99 Стр. / ^еек/ няпя, родъ растеній 99 Декуріонъ, см. Декурін. Декуріи Декъ . 100 Дель, Самуэль, аптекарь — Дель, Дсльскій каналъ — Делаверъ — Делавинь, Delavigne, Жанъ-Франсоа-Казпміръ — Делагарди 102 Делакроа, Ferdinand-Victor-Eugcue Delacroix, жпвописецъ , . 10D Деламбръ, Delambre, Жанъ - БатисгьЖозеФъ — Деламетери, De la Metlicrie, ЖанъКлодъ 110 Деландъ, Hcnri-Fi'ancois-Boureau Deslandes I ll Деларошъ^еіагосііе, Пол^жпвопнсецъ — Де Ласъ Гевасъ, см. Трппидадъ. Делаторъ, Юлій 112 Дельвенау, рика — Дельвенкурі^БеІ іпсоиг^Клодъ-Этіеннъ — Дельгада, городъ — Дельги, см. Дегліг. Delesseria, родъ растеній — Дели, см. Дегліг. Деливрансъ, два острова — Делила, Далида — Делилеръ-Агасы 113 Делиль, ФЯМПЛІЯ географовъ — Делплль, Жанъ — Делилль де Саль, Jeau-Baptiste-Isoard Delisle de Sales 114 Delima, Скобнякъ, родъ растеній. . . . 115 Деліусъ, Delius, Геирмхъ-Фридрпхъ . . — Делькамбръ,Бе]сатЬге,Томасъ,виртуозъ — Делла-Марія , Dominique Delia-Maria, композпторъ 116 Деллеръ, Deller, Флоріанъ, компонистъ. 117 Деллій, Qu. Dellius, па здтікъ — Дельмеигорстъ — Дельмппіумъ, городъ — Дельмопъ, D elmont, Теодатъ — Делопія, Сапджакъ и городъ . . . . . . . . — .Делориъ, Delorme', Фнлпберъ — Делормъ, Delorme, Машенька 118 Делосская Проблемма — Делосъ, островъ 119 Дсльпсшь, Jacques - Malhicu D clpech, докторъ меднцины — Дельрнмпль 120
- V Стр. Дель- Ріо, D el-Rio, Мартипъ-Антонъ . . 121 Де.іь-Сале, D el Sale, Соляной Островъ. — Дельсбергъ, городъ Дельта, . '. Delloides, мускулъ . . . 122 Delucia, родъ растеній ДельФгша, растптелыюе вешество. . . . Delphinium, см. Кавалерскія шпоры. Дельфинка , родъ моллюсковъ ДельФино, деревня и пристань Делы>ино, Джованни, дожъ Del/jhinoplerus, см. ДедьФииы. Delpldnorhynclius, см. ДельФины. ДельФинъ, животныя 123 ДСЛЬФИНЫ, въ артиллеріи 124 ДельФтъ, городъ . . . ; — ДельФЫ, городъ — Делюи, Д люи — Делюкъ, D eluc, D e Luc 125 Делшссъ, D elusse, К арлъ, виртуозъ . . 126 - Дема, р*ка — Демавендъ, вершина Эльбруса — Демагетъ, см. Дамагетъ. Демаги, D esinahis, Жанъ-Франсоа-Эдуардь де Корсанбо 127 Демагогъ — Деиадъ, А ІІНСКІЙ демагогъ 128 Demande — Дсмаратъ, D emaratos — Демаркаціоиная Липія 129 Демарсе, D emarcay, М аркъ- Жанъ . . . — Демархъ, D emaiclios, N aukratos — Демаръ, Себастіанъ 130 Демаръ, ІОСНФЪ — Демаръ, Тереза. — Демасъ, ученикъ и помсцципкъ Святаго Апостола Павла — Демаши, D emachy, Ж акъ- Ф равсоа, аптекарь п шісатель — Дембея, озеро н область 131 Дембо, народъ и горэ — Демболэіщкій, D ombolccki, Вопт хъ. . — Демеліусъ, D emelius, Хрпстіанъ . . . . — Демепковы, Русскій дворяискій домъ. . — Демерари, колонія въ Гіанв 132 Демерарн, р ка. . — Демеръ, D amer, Анна — Деметеръ _ Деметріанъ, D emetrianus пли D extrianus, архитекторъ. Демешкъ, см. Дамаскъ. Derni-Bdton Стр. Demidovia polyphylla, растепіе . . . . 132 Демидовы, Н икита Демидовичъ и Акиній Н икитичъ 133 Демидовъ, П рокопій Акин іевичъ . . . 136 Демндовъ, Н икита Акин іевнчъ 137 Демидовъ, П авелъ Григорьевичъ . . . . — Demi-Jeu 138 Демпръ- Гпссары, городъ — Деиме, Германъ-ХристоФЪ-ГотФрпдъ,писатель — Демшгаъ, городг —, Демогоргонъ 139 Демокедъ 148 Деиократія — Демоіфптъ, D emokrites, ФИЛОСОФЪ . . . 139 Деыолыіый Ладъ, см. Ладъ ц Топъ. Демоніаки, еретики 140 Demonioleptos — Демоновы Острова — Демоно.іатрія —. Демонологія —, Демономанія 141 Демоискій Меридіанъ — Демонстрація — Демонтпровать 142 Демонтъ, D em oute, городокъ — Демонумъ,' островъ —• Демонъ, городъ — Демопъ 143 Демосъ — Деиос енъ, ораторі> 145 Деиос епъ, полководецъ . . . .' 147 Демотнка, городъ — Демофоонъ — Демохаресъ — Демоцедъ, см. Демокедъ. Деипиръ, D ampier, Вилліамь 148 Демуленъ, Камиллъ 149 Демутіе, D emoustier, К арлъ- Альбертъ. 150 Демьяпка, рііка — Демьяпскъ, городъ — Денарій , Дпна2іііі, Денаръ , Дпнаръ, взсъ, проба пли монета — Денаро, см. Денарііі. Депбпгъ, графство и городъ 153 Депгамъ, см. Денемъ. Денде.іьсъ, см. Дандельсъ. Дендера, деревнл и храмъ — Дендсрмовдъ, кр пость 154 Деиджсръ, см. Дангерь. Dendrella, родъ полиповъ -тДендриты, нла Дендролиты —
VI Стр. Dendrohium, родъ растеній. . 154 Dendrucoloptes, CM. Древолазт.. Дендро.іиты, см. Дендриты. Дендрологія — Dendrophis, родъ зм й 135 Dendrocitla, родъ птицъ — Деие, Карлг-Фрпдрихъ — Deneckia, родъ растеніа — Денемъ, Dixon Denham — Дененъ, деревпя 156 Денертъ, Іоанпъ-Карлъ 157 Денппа, Deniua, Джакоммарія-Карло. . — Деішсъ — Denis D'or, инструмеитъ 158 Денишвальде, область — Деніе см. Денаріи. Деніель, Samuel Daniel — Денневицъ, деревня — Денневпцъ, граФъ, см. Бюловъ. Денперъ, Іоаниъ-ХрпстоФоръ 159 Денперъ, Бальтазаръ — Деноііе, Auguste Boucher Denoyers . . — Денонъ, Dominique Vivant Denon . . . 160 Денсъ, Dance, Георгъ пли Натаніель. . 161 Dentalium родъ жпвотныхъ — Dentaria, родъ растеній — Dentella, родъ растеній . • — Dentex, родъ рыбъ — ,4ентіістііка — Дентпсіъ, см. Зубной врачъ. День 162 Деньга 164 День-и-ночь, Parietaria officinalis, растеніе 165 Деііьш іі к' І> — Деньяръ, см., Даньяръ. Деограціасъ 166 Deodaudum - — Деодатъ . , — Депарсіё, Antoine Deparcicux . . . . ; . — Департаментъ Водяиыхъ Комиуішкацій. 167 Департамепты — Депарь, Desparts, Жанъ, de Parlihus. . — Депеша — Депласъ, йезр1асез,Людовпкъ — Деплоировать — Депо — Деполярпзація 169 Депортъ, Desportes, Филипііъ — Деппень, Deppen, городокъ — Деппингъ, G eorge Depping 170 Депре, Deprb или Vespres (Жоскииъ) . — Стр. Депре, Deprez, Луа-Жапь 173 De Profundis — Депутатскія Собраиія — Депутаты Судебные — Депутаціи 174 Дера-Гази-Хань, область — Дера-Исмаилъ-Хаиъ, область — Дераль, Deral, локоть .'. — Дерамъ, см. Драхма. Derbe, родъ намзкомыхті — Дербсндская провпиція 175 Дербепдъ, гоіюдъ и кр пость — Дербеішикъ, Lythrum, Solicaria . . . . 179 Дербетовы, Фамилія — Дербеты, Орда Калмыцкая — Дербн, Derby, граФотво — Дерби, Derby, городъ. . 180 Дербіі, Іаковъ Стенли, James Stanley Derby — Дербышъ , царь Астрахаискій — Дерваиъ, Derban, герцогъ Сорабскій . . — Дервеить, Derwent, р ка 181 Дервишъ — Дергачъ, Rallus Gallinula Crex, Rale de eenels, Waclitelkonig, Schwarzwach tel. . 189 Дергемъ, CM. Драхма. Дердвешъ — Деревнищи, деревня — Деревская Пятнна — Деремъ, Durham, см. Дургамъ. Деремъ, Derham — ДеренЪ;, Cornus, растеніе 190 Державинъ, Гавріплъ Ромаиовичь. . . . — Держальннкъ 195 Дериваціонное исчпсленіе 394 Деривація — Деривп, Dcrivis 195 Дерпви, Derivis, сыні. предъидущаго . 196 Дернкъ, Deryk, Петръ Корнелій — Дерингъ, Дпрингъ, Deering, виртуозъ . — Дерксеие, см. Ксерксеие. Деркъ-АсФаль — Дерманъ, мопастырь — Дерыбахъ, Derinbach,CTapocTBO — Дермеръ, Dermer, Бетси — Dermestes, см. Ііожеъдъ. Дернь, Дериопатыя Грамматьт — Дерошъ, Madeleine iNeveu Desrocbes . 197 Дерптъ, городъ — Derris, родъ растеній 202 Дертпнгеігь, Dertingcu, городъ —
VI I Дерть Дерупи, Т уР еЦ т (' й поэтъ Дерья-н-ширинъ, си, Гох-ь-Чай. Дерьяче Озеро Дерябииъ, Аидрей едоровпчъ. Дерябка, Momordica, растеніе . С тр. . 202 . 203 204 Des. Десагвадеро, р ка — Десагоадеро, рика вь Буонось- Айрес , См. К олорадо. Десанасъ см. Дорсанасъ. Десатиръ 205 Десенцано, D esenzano, городъ — Десеррь, de Serre, D eserre, Геркюль . — Десііграммъ . . . 200 Десилай, см- К теснлай. Десилитръ, см. Метрическая спстема. Десііма, см. Н ангасаки. Десиметръ, мізра протяженія — Десинъ, мопета, — Деспстеръ, кубііческаям ра — Десіаръ, квадратная мвра — Дескаберадо, гора — Descamisados, демократическая партія . — Desmanllnis, родъ растеній — Dcsmarestia, ^эодъ растеііій 207 Десминъ, мпнералъ — Desmodium, родъ растеній — Десмологія — Десиа, дв р ки — Десницкій, Семенъ ЕФПМОВИЧЬ 208 Деспы — Десо, см. Дезольтъ. Десожіе, см. Дезожіе. Деспаутеріусъ, D espauterius , — Деспина 209 Деспото, Деспото-дагъ, ц пь горъ . . . — Деспотъ ' . . . — Дессалинъ, D essallues, негрь — Дессарадепъ, см. Дассарадеігь. Дессау, D essan, городъ 210 Дессаускіп маршъ — Десе, см. Дезе. Дессоль, Jean Josepli-Paid-Augustin marquis Dessohs 211 Dessus 212 Deilra — Дсстуръ — Дестутъ де Трасн, си. Траси. Десятпжепстио, см. Лиииеева система. Десятпльникъ — Десятнмужіе, си. Линеева спстема. С тр. Десятина, dim e, decima 213 Десятипа,'м ра , 214 Десятишшя церковь — Десятшшый городъ, см. П олониый. Десятпчпыя дроби, см. Дробь. Десятня , 215 Десятники си. Десятни. Десъдюрн ы й Тоиъ, см. Ладъ и Тонъ. Десъ-мольный Тон ъ, см. Ладъ и Т о п ъ. Detarium, родъ, деревьевъ — Детмольдъ, городъ — Dclonncr — Детріаях си. Деметріапъ. Детроа, D etroit, городъ и р ка — Detroit dn Gcographe, П])оліівъ геогра Фа • — Деттельбахъ, городъ — Деттингенъ, D ettingen, м стечко . . . . — Деттонвиль, см. П аскаль. Детуш ъ, D estouches, Ф илиппъ Н ерико (N ericaalt) 216 Детушъ, D estouches, Ф раицискъ . . . . — Детушъ, D estouches, Андрей 217 Деулпво, село — Деулинское перемпріе, — Dens . 218 Деусдедитъ — Dens ex machina. . ; — Deutzia, родъ растеніи — ДеФенестрапія црагская — ДеФііле — ДеФилированіе 219 ДеФилировать 220 ДеФицить — ДеФлагаторъ — ДеФлаграція ' — ДеФоа, Defoix, п-ввица — ДеФонтенъ, аббатъ, P ierre F rancois G uyot D esfontaines — ДеФОнтенъ, D esfontaines, Р ен е. 221 ДеФ оржъ , P ierre Jean Baptiste G o u dard D esforges — ДеФ оржъМ альяръ, D esforges Maillard, П оль 222 ДеФОшере, Jean Louis Brousse D esfauchercts. — ДеФтеръ 223 ДоФтердаръ — Дехтярка, Оыегъ, Вяха , C on ium , CM. Б олнголопь. Децебалъ, D ecebalus, ц арі Даковъ . . . 225 Децелея, см. Декелія.
- Ш Стр. Децемвнры -25 Decern vagi 220 Деценналіи — Дсценновій, D ecenuovius — Деиеііцій, D ccencius — Decia lex — Деціепъ законъ,'см. Decia lex. Деіііікъ, казакъ ' • — Децима си. Десятппа подать. Dicima Quarta 227 Decima, CM. Децима. Децима — Децимій, Dezimius — Децимола — Децпмъ, Decimum — Децій, D ecius, ішператоръ — Децій Мусъ, D ecius Mus, коисулъ . . . 229 Деціусъ, П иколай, D ecins — Дечембріо, P ietro Angelo D ecembrio . . — Дечимо, м ра — Дечнна, D ecina, Mlspa — Дешаль, Claude- F rancois Milliet D eschales — Дешапъ, D eschamps — Дештн-далебъ, степь — Дешти К ыпчакъ 230 Деяникъ, M esembriautliemum, F icoide, родъ растеній — Деянира — Джабагиты, секта — Джабба , страпа — Дл;аберъ ' — Джабова, страна — Джабрпварщ, секта — Джабрпсъ, городъ — Джабусъ, царство — Джага, жертсоприношеніе 231 Джагапілнъ — Джагатаи, сыні. Чиіігпсхапа — Джагатай, или Синяя Орда — Джагатайскій языкь 235 Джагедъ, мусульманскій докторъ 233 Джагернаутъ, см. Джагрепатъ. Джагренатъ — Джайгуръ, гавапь — Джаіімшш, учеішкъ Віасы — Джайны, см. Джеиы. Джаксонъ, Jnclfson, граФСтва — Джаксопъ, Jackson, Америкапецъ . . . 234 Джаксоігь, Jackson, Джопі) — Джалантъ, аймакь Монгольскій — Джалиба, см. Н игеръ. Стр. Джалькь, округь 234 Джаллоикп, народъ — Джаллоиъ, земля — Джалыіапурі., округъ — Джалопгъ, притокь Яіітсекіапга — Джалоре, городт. — ДжалОФы, пародъ ~ Джаиадагпи, браиивъ —Джамайсоиті., область 235 Джамама, городъ п округъ — Джамаптри, ппкъ Гпмалайскнхъ горъ • — Джамасбъ 231 Джаматфуро, провшщія — Джамбу, плад ніе и городъ — Джамбу-Двипа — Джами, поэтъ — Джаип, мечеть 236 Джанбазанъ — Джапджа, провшіція — Джавджидеръ, озеро — Джаиибекъ, ханъ — Джанпаби 237 Джанъ-баши — Джапаръ кулн, хапъ — Джаргуци 238 Джардини, G iardini, Ф елпксъ — Джаріп, народъ 2'ІО Джаро- Б лоісанская область — Джарра, городъ 241 Джаукъ, божество — ДжаФаръ-эль-Бармеки, см. Б ариекчды. Джафаръ, имамъ — ДжаФаръ-Ханъ, плеияішикъ Керпма . . 2-12 Джа<і>еу, царг.тво ; — Джаядева, Джагадева, стпхотворсиъ. . — Джебайль, городъ — Джебеджп, солдаты Турецкаго войска . — Джеиель, провипція — Джебель-Зогайръ, островъ — Джебель нуръ, гора 213 Джебель-тарь, островъ — Джебель-эль-Мпкаттебъ, скала — Джебизе, Гебпзе , Чевизе, гороъ . . . . — Джепабіп, Араг.птяне — Джсвгери, Исмаилъ-ибпъ-Хамыадт. . , . — Джегаджпуръ, городъ — Джегангиръ, см. Джигаппірт.. Джеголь, городъ 244 Джедда, см. Дяспдда. Джсдпдъ, городъ — Джезапръ, островаЭгейскаго Моря . . . — Джеззаръ- П аша, Ахмедъ П аша —
- I X Стр. 246 Джезире, см. Месопотамія. Джезиретъ- эль- Арабъ, см. Аравія. Джезпре, городъ Джеипуръ, городъ Джейхунъ, G ilion си. Аыу-Деръя. Джейхунъ см. Джигунъ. Джеллаль-абадъ , городъ — Джеллаль-Эддоуле, сынъ Бега-Эддоуле. — Джеллаль-Эддинъ Манкберни — Джелаль-Эддішъ-Махмедъ, см. Экберъ. Джеллаль-Эддинъ-Руми, поэтъ 347 Джелемъ, р ка — Джемаатъ, янычарская дпвизія. . . . . . — Джемаль-абадъ городъ 248 Джембуйлуки, Н огайская орда — Джембулатъ — Джембусиръ, городъ, — Джемелли-Карери,&егпе11і-Сагегі, Джовашш- Ф рапцеско, путешественникъ . 249 Джемла, Эмпръ Мухаммедъ . . . . . . . — Джемла, округъ 250 Джемна, см. Джумна. Джемнатри, см. Джамантрп. Джеисі>, Jam es, Робертъ — Джемсъ (Сентъ) — Джеіш ш дъ, аарь П ерсндскій — Дженгизъ-хапь, си. Чиыгись-хапъ. Дженкшісонг, Антопъ 251 Джеинаби, см. Джаннаби. Джен п еръ, Jen n er, Эдуардъ 252 Дженни 253 Дженовезн, Antonio G enoyesi — Джепола, G enola, городокъ 954 Джентельмеиъ 394 Д ж е н ы , илн Джай н ы , D jainas , Jain s, сектаторы И ндіійскіе 254 Джепан ь п Гробоганъ, провинііія. . . . 256 Джераза, см. Джераш ъ. Дясерашъ 257 Джеридъ, см. Джи рн дъ. Джери ръ, см. И бнъ- Джериръ. Джесанъ, і-ородъ -» Джеррахъ- Б ашы — Джессуръ, округъ — Джетыгапская Орда — ДясеФть-китабп . . . • — ДжеФФерсопитъ, мпиералъ — ДжеФФерсонъ, Jeflerson, Томасъ . . . . — ДжеФФерсонъ, Jeflerson, граФСтва. . . . 258 ДжеФФерсопъ Jeflerson, городъ — ДисеФФриссъ, Lord G eorge Jell'erys, Ьа- , ron Warn — С тр. Джея , или З ея, рика 258 Джп белли н ы, см. ГвельФы и Гибеллины. Джиганъ- гиръ, Абуль МузаФФеръ пуръэддішъ Мухаммедъ — Джпганъ-нума — Джиггеи, G iggei, Антоніо , . . — Джигитей, M ulus dauricus foecundus. . 259 Джигунъ, рика — Джи да, р ка — Джидда, порть и городъ — Дясидждеи, см. Дясиггей. Джиднсури , городъ — Дясидъ , . '. Джиза, провиндія Джиза, городъ Джильи, G igli, Джнроламо Дисильято, G igliato Джимеатъ, орда. Джин н ы Дяшнта, страна Д ж и н ъ , празднество Джирдясенти, G irgenti, Agrigen tum Дя ш ри дъ . Джіауръ, см. Гяуръ. Джоагь, городъ Джобла, городъ — Джовашш, см. Саиъ-Джовашш. Джовш , П аоло, см. Іовій П авелъ. Дл огоръ, царство — Джоя , G ioja , Флавіо — Джокджакарта, городъ 263 Джокоидо, G iocondo, Ф ра- Джованни . — Джолнба, см. Нигеръ. Джонксейлонъ, островъ — Днгонсопъ, Johnson, два графства. . . . — Дягонсонъ, J o h n so n , Бенджаменъ. . . . — Дясопсонъ Joh n son , Семуоль Джопстонъ, Joh n ston , Чарлсъ Джонсъ, Jones, Вилліамъ Дяшнсъ, Jo n es, И нпго Дл онсъ, Jones, П оль Джонсъ, Jones, граФСтво Джон ъ Булль Джордаио, G iordano, Лука Джорджп, М арпно, н Агостино Антоніо 269 Джорджон е — Джорповпкп, G iovanni, G iornovichi . . — Джотто, G iotto — Джуаломехп, городъ 270 Джубаиіяпъ, динг стія . . — 260 261 395 201 262 264 265 266 267 268 390 268
- X Стр. Джулшш, Ginlinr, Джорджіо 371 Джулифунда, городъ — Джуліо Ронапо, см. Романо. Джу.іь<і'а, м стечко — Джумаде, м сяцы — Джуына, Джемыа, р ка — Джунгарія — Джунъ-Гуо 273 Джургучей, см. Джаргуци. Джурпчъ, р чка — Джусалинскія Воды — Джустн, G insti, Антопіо 274 Джустина, G iustina, Dncatone, Drone, жетонъ — Джустпшаіш, Giustiniani, ФЗМИЛІЯ. . . . — Джустиніаніево собраніе картипъ . . . . — Джучи — Джюрзанъ , 396 Джюрзіе — Джяуръ, см. Гяуръ. Дзидзилія 274 Дзонъ-Мурппъ, р ка — Дз ржва, Dzierzwa , Dzirzwa, Dzirswa, литописеиъ . . . . . — Дн, Dee, ДжонТ) — Ди, Die, Dea Vocontiorum, городъ . . . 276 Di, третья нота гаммы — Ди, St.-Die. St -Diez, см. Сенъ-Ди. Дибдпвъ, Dibdin — Дибиль-эль-Хоззапг, Абдъ-эррахманэ . . 277 Дибнчъ, си. въ прибаізленіи къ XYII тому. Дибургъ, Dieburg, городъ — Дибутадь, Dibutades — Diva, Jana, см. Діана. Дивала, Scleranthus, родъ растеній. . . — Дивань, Divan . . . . . — Диванъ Беги 280 Диванъ-Кятиблерп — Дивертпменто, D ivertimento. . . . . . . — Дивертиссементь — Дивизіи 28t Днвизіоны 283 Днвпнб, Divino, Людовикъ де Мараль. — Дивнтъ-даръ — Дивриги, Nicopolis, горо^ъ — Дцврпруи, см. Диврпгн. Дпвы, Div, Diw, Dive — Днгамыа, Digamma ; . 283 Digastj'icus, мускулъ 284 Дигби,>Digby . . — Дигестишгая соль — Стр. Дигонгъ, Digong, родъ животныхъ . . 284 Дигонгъ, р ка — Дидактика 585 Дндактическая Поэзія 286 Дидеро, см. Дидро. Днджле, см. Тнгръ, р ка. Дыдн-Ладо 287 Дидпмова комма — Дидимъ, грамматпкъ 288 Дпдимъ, Отецъ Церкви — Дидимъ, городъ — Дидимъ, музыкантъ и ппсатель о музык . — Didynamia, см. Линнеева система. Didia Lex, CM. ДИДІЙ. Дидіе, см. Дезидерій. Дідіе (Сенъ), города, см. Сенъ-Дидів. Дидій, Didius 289 Дидій Юліанъ, см. Юліанъ. Дидія Клара, см. Клара. Дидло, ем. въ дополненіи кь Х П тому. Дидманъ — Дидо, племя —> Дидо, Didol, кпигопечатішческая ФВмилія — Дидро, Diderot, Деписъ 291 Дижонъ, Dijon, городъ 294 Disci, родъ растеніи — Disandra, родъ растепій — Дизіе, см. Сенъ-Дизіе. Дпкархисъ, см. Путсоли. Dicasterium 29S Дикая Коза, си. Антилопа. Dicaelus, родъ насіжомыхъ — Deceratile, родъ раковинъ — Dicaeum, родъ птицъ — Дикій Бараиъ, см. Баранъ. Дикій Крессъ, Lepidium ruderale.;. . . — Diclyota, родъ растеніи — Дикманъ, Dickmann, Петръ — Дикобразъ, Hystrix, Рогс-йріс,родъживотныхъ — Dicotjles, см. Таяссупъ, Tajasson vel Pecari. Dicrania, родъ пас комыхъ 296 Dicranum, родъ растеиій — Dicranum, родъ пас комыхъ — Dixi — Дикталеръ — Дактаторъ — Дикуша, Ribes dicuscha, родъ смородппы .~ 298 Дикъ, Ваиъ-Дчкъ, см. Фапъ-Дейкъ.
- XI С тр. Дикъ, полу-гульденъ 298 Дилаверъ-П аша — Dilaires, родъ растепій '.., — J)ilhvfina,TpoA!' растсній — Дилемиты, см. Дейлемиты. Дилемма — Дилемъ, см. Дейлемнты. Дилетантъ • '^ Дяллевбургъ, D illenlmrg, городокъ . . — Дп.іленіусы, D illenius — Pillenia, родъ растеній — Диллингенъ, D ilingen,. городъ 300 Ди лыей , Ф илиши. Генрихъ — Диль, D eal, городъ . 301 Димакары . . І- • • Димель, р ка Дименова З емля, см. Вавъ- Димеиова Земля. Дименовъ проливъ .' ' ' — Дименъ, Ф ан ъ- Димен ъ, Van - D im en Антоній Дименъ, осіропъ ~ Димецана, см. К алаверта. Diminuendo 30L Diminutio Димитрій Іоанновичъ, сынъ Іоанна Давндовича квязя Галицкаго — Димнтрій Іоанновичъ, Ж илка, сынъ великаго кпязя Іоанна Васильеоича I I I . — Димитрій Іоанновичъ, [сынъ Іоанва Іоанповича Младаго Димитрій Іоанновнчъ, сынъ Іоанва Грозваго 303 Димитрій Лвдреевичъ, сывъ Авдрея Васильевича Димитрій Романовичъ, сынъ Ромаиа Гл бовича — Двмптріи Георгіевпчъ Святой, сывъ Георгія Дмвтріевича' • • • • 304 Димитрій Миханловичъ, Грозвые Очи, сывъ Михаила Ярос.іавыча . — Димвтрій Михаиловвчъ, квязь Вольшскій — Димитрій Іоаввовичъ Доискон 397 Димптрій- ома К онставтітовичъ, сьпіъ К овстаптшіа Васпльевпча 305 Днмвтрій Георгіевичъ Ш емяка, сывъ Георгія (Юрія) Дыитріеввчл 306 Днмптрій Ворвсовіічь, сы въБ орвса Васпльсвпча, ввязь Ростовскііі 307 ДтштріГі К овставтввовнчъ, сынъ К он стантвна Васнльевпча — Стр. Димитрій Алексавдровичъ, сынъ Алвксавдра Невскаго 307 Дпмвтрій Святославичъ, квязь ЮрьеваП ольскаго, сывъ Святослава Всеволодовича 308 Димптрій Уаръ, Іоавновичъ, Святый царевичъ Углицкій 309 Димытрій Самозвавецъ, см. Лжеднмитріи, Марива Мвишехъ. Димитрій I Давидовпчъ, царь Грузияскій 314 Димитрій I I Давидовичъ, царь Грузинскій - — Димптріи, Святой, мвтроволить Ростовскій я Ярославскіи — Димвтрій С чеяевъ 314 Двмитрій П реяодобвый, П рвлуцкій . . 315 Димитрій Б оярввъ — Димитріи I , П оліоркетъ, царь Македовскій — Дииитрій I I , сывъ Автигона Гояатаса и Ф и л ы . 316 Днмитрій, вяукъ врсдыідушаго, сывъ Ф иливва V 317 Днмптрій I, Сотеръ, царь Сиріискій . . — Двмвтрій I I , Н икаторъ 318 Дамитрій I I I , E ucerus или E u ch a.. res 319 Димятрій Халькоядилъ, см. Халькондилъ . . . Димитрій К идовій 320 Димятрій П епагомевь — Димитріи Фалерскій — Димитріи Фаросскій 321 Димитрій Алексавдрійскій — Димитрій Вязавтійскій 322 Дпмптрій Магвезійскій — Димитрій Ламвсакскій — Днмитрій Цпвшсъ — Димвтрій скульвторъ — Днмитрій архитекторъ — Димитрій, золотыхъ д лъ мастеръ . . . — Двивтрій, .Звввпмиръ — Димптрш, коммевтаторъ Гомерач . . . . — Димотпка, см. Демотикэ. Димвуръ. см. Діампуръ. Дпмсдель 323 Димтъ, мира — Дпмъ, мовета'. — Дипабургъ, городъ — Дивагденуръ, см. Дгишпурь. Дввашіка . . 324
- XII Стр. Діінамюндъ,или Діонаыюйдт^кртшостиа. 325 Дииамически — Днпамометръ, пнструментъ 326 Динанъ, Dinant, городъ — Дпнапуръ, округъ . . . . • 327 Динарій, см. Денаріп. Дпнаръ, см. Денарій. Динвей — ДііпгельФипгепъ, Dingelfingen, городъ. — Диидопъ, Meleagris, см. ИИДТІЙСКІЙ іі тухъ. Дпнись да Крусъ — Диимоу — Диномена, родъ раковъ — Dinops, CM. Molossus. Дпнсы — Динур* — Динхай — Динчеу — Динъ-ю — Днплазіонъ, Diplasion, Фортепіаію. . . . — Дипломатпка — Дипломатія . . .''.: > • • • 32S Дипломы • 329 Diplopappus, родъ растеній 330 Diploprion, родъ рыбъ — Diplostepliium, родъ растеній — DipLoslomum, родъ гднстъ — Diplochita, родь кустарннковъ] — Diploziuni, родъ растеній — Diplozoon, родъ червей — Днппель, Dippel, Іоаннъ К о н р а д ъ . . . . — Днппелевъ кисдый элнксиръ 331 Дипподисвальдь, Dippodisvald , городокъ . . . . ; — Дипрагъ, городъ Bipqas, родъ эм й — Vipterodon, родъ рыбъ 332 Дпптнхи '. . . . Dipus, см. Табаргамъ. Диравка, родъ растеііій — Диргемъ, см. Драхма. Днректорія •— Директоръ 334 Директоры училнщъ — Директоры департаментовъ 335 Дирекціонная лннія ЗЗС Дпрекція — Диревши-Кавіапи 337 Дпрнжсръ, музыкаптъ — Диркь-Гартигь, островь — Рігса, род-ь растспім — Стр. Диркел, Dirke, Diree 337 Днрнштейнъ, Diernstein, городокъ . . . — Днррахіумъ, Dyrrhachium, полуостровъ и городъ 339 Дпрсгеймъ, Dierslieiin, деревия — Дирсея, Dirke, Dirce, CM. Днркея. Дирцея, родъ нас комыхъ — Дпршау, Дерсау, городокъ — Диръ, см. Аскольдъ. Диры,- Drrae, см. Эренніп. Dysdera, родъ пауковъ — Днсентисъ, Disentis, мі;стечко —' Дискантъ 340 Дискантъ или Дешанъ — Дискъ, Discus 341 Дислокація — Дисма, см. Нангасакв. Дпсна, р ка — Дисна, городъ 342 Дчсна, озеро, см. Дисіш, рика. Дпспашеры — Диспаши 343 Диспенсаторія — Диспозиція — Диспутъ — Днссертація, Dissertatio 344 Днссиденты — Диссонанція, Dissonanza • . . . 347 Дііссопируюіп,ее трезвучіе 348 Дистанція . . • — Дпстанція Горскпхъ Народовъ . . : . . 349 Дистагіііоміірі., пли Дальном ръ 350 Distenia, родъ насіікомыхъ 351 Дпстепъ, Disthene, Cyanite, Rhatizit, Віачег Schorl, Blauer Talk, мипералг. — Distichocera, родъ нас комыхъ — Distoma, родъ г.шстъ — Дпсциплина • — Дисциплины Орденъ 353 Dis Дятеръ, братъ АДОЛЬФЭ ІІассаусскаго . — Vyticus , Dyliscus, родъ нас ко М Ы ХТ і . . . , Диткъ, монета — Дптмаршенъ, Dilimarschen, страна . . . — Дитмаръ, епископъ Мерзебургскій . . . 354 Дитмаръ, баронъ Мантей ФОПЪ — Dilomus, родъ пас комыхъ — Дитоническая комма Датрнхи, Dietrich, маркграФы Мсйссенскіе, см. Мейссепъ. Дчтрихштейнъ, Dietrichstein, Фамплія . —
- XIII Стр. Дитрихъ, Dietrich , Іоаннъ Ви.іые.іьмъ Эрнсгь 355 Диттерсъ ФОНЪ Диттерсдорфь, Карлъ . — Дитфуртъ, городокъ 356 Diphyllidia, родъ моллюсковъ 357 Diphyllia, родъ растеній — ДиФиръ, минерадъ — ДиФуцеФала, рэдь насвкомыхъ — ДиФФерентъ, см. ДиФФеренціалъ. ДиФФеренціальное исчисленіе — ДиФФеренціальное число, см. ДиФФеренціалъ. ДиФФеренціалъ 359 Dichelestia, родъ животныхъ '361 Dichobune, см. Аноплотерій. Dichosandm, родъ растеній — Дихордъ, двуструннпкъ — Днхроизмъ, Dichroi'sme — Дихроитъ, Dichroit, Cordierit, lolith, Saphir d'eau, Faux Saphir, Luchssaphir — Dicerma, родъ растеніи — Дици, Dizi, виртуозъ 362 Дицшъ, Dietsch — Дицъ, Dietz, Іоаннъ Христіанъ — Дицъ, Dietz, Христіаиъ, механикъ . . . 363 Дишингенъ, Dischingen, мистечко . . . — Discliyrius, родъ насикомыхъ . . . . . . — Ди ирамбъ, родъ гимна — Діабазъ, см. Діоритъ. Діабелли, Diabelli, Автонъ 364 Діаблере, Diablerets, горы — Діаволъ — Діагностика, Diagnostica 365 Діагометръ, Diagomelre — Діагональ — Діагональная плоскость 366 Діагорасъ, Diagoras — Діагорась, сынъ Дамагета — Diagramma — Діагранма, родъ рыбъ — Діаграмма, Diagramma, таблица — Diadelphia, см. Линнеева система. Diadema родь животныхъ — Діадесъ, Греческій инженеръ 367 Діадима, Diadema — Діадуменіанъ, Marcus-Opelius-MacrinusAntonius-Diadumeniauus. . . . . . . . . — Діадуменъ, см. Діадуменіанъ. Diazona, родъ моллюсковъ — Diacope, родт. рыбъ 368 Diadema . _ Діаконія госпиталь. Diaconicon. Стр. . 368 Діаконисса, см. Діаконъ. . Діаконовіціша Діаконы, Diakoni — Діакустика — Діалектика, Dialektica — Dialium, родъ растеній 369 Діаллагонъ, минералъ — Dialogue, ыузыкальяое с о ч и н е н іе . . . . — Діалогъ, Dialogos — Діаманте, Diamante, живопнседъ . . . . — Діамантини, Diamantini, Джоваввв Джузеппе, живопнсецъ — Діамантнно, округь — Діамантовая гавань, Diamoad - Harbour, городъ и гавань 370 Діамантовый островъ — Діамантъ, см. А.іназъ. Діаманть, приходъ и мізстечко — Діаметръ — Diamicton, си. Emplecton. Діампуръ, городъ — Діагіа, Diana, богиня — Діана Поатіергкая, Diane de Poitiers . . 370 Діава Французская, Diane de France . VK Діано, Diano, городъ V, Diandria, CM. Лпнеева система. Dianella, Діанка. Родъ растеыій - - . . — Dianchora Родъ раковинъ 373 Діапазонъ, камеръ-тонъ — Diapensia. Родъ растеній 374 Diapanle — і).'а/ )ет,родъвас комыхъ — Diapria, родъ вас комыхъ — Diaptosis — Діарбеьръ, городъ — Diarrhea, см. Повосъ. Діархіа 375 Діаспорі, Diaspore, Blattriger Hydrargirit, Alumine hydratoe, мпвералъ . — Діастазъ — Діастема — Diaschisma 376 Діасы, Diaz — Dialesseron — Diatesseronare — Діатовпческая прогрессія тояовъ . . . — Діатоническая скала — Діотовическій ладъ 377 Діатовическій по.іутовъ 378 ДіаФОвометръ —
- XIV Стр. Diophoniu • 378 Діе, Dieu, островъ — Діе-ле-Фи, Dieu-leoFit, городъ — Діего, см. Сидъ. Діего (Сйнъ], см. Санъ-Діего. Діего-Уфано — Діезъ — Діёзъ, Dieuze, городъ 379 Діей, Diaeos, полководецъ — Діеппъ, Dieppe городь — Diervillia, родъ растеній 380 Diesis — Діета, см. Діететпка. Діететика — Діеу, см. Діу. Diezeugmenon 381 Dioecia, CM. Линеева Система. Di-Jana, см. Діана. Діогеніанъ, Diogenranus — Діогенъ Синопскій — Діогенъ Аполлонійскій 383 Діогенъ Лаэрцій — Діогеві> Вавилонскій — Стр. Діогенъ Эномай 383 Діогма — Діодемата, см. Діадуменіанъ. Diodia, родъ растеній. . — Diodon, родъ рыбъ 384 Діодоръ Сицилійскій — Діоклея, растеніе 388 Діоклесъ, Diodes, врачъ 385 Діоклесъ Пепаретскій — Діоклесъ, математикъ — Діоклеціанова Эра, см. Діоклеціанъ. Діоклеціанъ, Valerius Diocletianus, ииператоръ - — Dioclea, родъ растеній 388 Діохіа, квинта — Діомедъ, Diomedes. . — Діомида, острова — Dioncea, родъ растеній 389 Діонисія, языческія празднества . . . . — Діонисія, острова . — Діонисіась, городъ — Діонисіева Эра, CM." Діонисій Малый. - ' • птіаофзсв» ОП ЕЧАТК И : стр. 232, строка 32 — когда, читай — пока — — — 51 — Хшире — — Хисаръ — — — 53 — Коканьи — — Кокань ггту^*^ ^ V П"
СОКРАЩ ЕНІЯ ИМ ЕНЪ. К онстантинъ Андреевичъ Б ухъ . . ,. Бт. К ондратъ И вановичъ Грумъ , . . . Г—мъ. Андрей Н иколаевичъ Денисовъ Л. Д. Дмитріи П етровичъ Журапскіи /!• Ж Священникъ И ванъ Михайловичъ К итовичъ Я . It urn. И етръ Александровичъ К орсаковъ U. А. І\. К нязь Дмитрій Алекс евичъ К роіюткинъ К- Д- Кр Захаръ едоровпчъ Леонтьевскін 3. X П авелъ И вановичъ Любимовъ П. И. А. едоръ Н иколаевичъ Менцовъ * . . . М, . Н. М. Дмитрій Алекс евичъ М илютинъ А- М—нъ. Густавъ Густавовичъ де Ііаули Г.де 11. Василій Тимо еевичъ ІІлаксннъ. - В. U. ома И вяповичъ П етрушевскій . И. U. Осипъ Иианопнчъ Сенковскій . . . ^ . . . С***. Михайдо Александровичъ Соловьевъ М- С Н иколай П етровичъ Строльманъ ^ Н.П.Ст. Серг й И вановичъ Черпяевъ . С. И..Ч—въ. Бароыъ АДОЛЬФЪ едоровичъ Ш такельбергъ Л. Ш. Иванъ едоровичъ [ІІт кенбергъ И. . fUm. Николай М вхайловичъ Щ укинъ Н. Щ. Князь Дмитрій Алексііевичъ Эристовъ К. Д. Э. И ванъ Гавриловичъ Эрлингъ . И. Э. Дмитрій И пановичъ Языковъ Яз. Докторъ И гнатій Яроцкій . ~. И. Я. —Ьі) 'і© в«
Д.-D. Д В АД Ц АТІ Ш У Ж І Е , I cosan dria, CM. Ланнеева система. Д В АН АД Е СЯ ТЫ Е П Р АЗ Д И И КИ . Въ Россінской Ц ерквн называются такъ глави йшіе праздпики; ови по.іучплн ото пазваnie ио чпслу 12. Въ Ц ерковныхъ кипгахъ отличаютъ цхъзнакомъ ^ Й . Т и ик он ы, кото])ыя въ большпхъ храмахъ поставляются надъ первымн ярусами иконостаса, съ изображенісиъ на нпхъ Дванадеслтыхъ праздниковь, пазываются просто лраздішкалш. Двашдесятые празднш іі суть: Обр заміе Господне, Б огоявленіе Господне, С р теніе Господне, Б лагов щ еш еБ огородп ц ы , Святое Хрпстово Воскресепіе, Вознесепіе Господне, П реображеніе Господне, Успеніе Б огородіщ ы, Рождество Б огородпцы, Воздвижеціе К реста, П ок ровъ Б огородп цы, Входъ Б огородпцы. Д В ЕР ЕИ Ъ, городокъ, изв стпый только по имешг п по мФстоположеііію на рфк Роси. Въ 1185 году отданъ онъ былъ кпязьку Т о ркопъ и Б ерендеевъ Кунъ-тугды. (Карамз. Ш , G9). Яз. Д В И Ж Е И І Е т лъ, m olus, m ouvem en t, 58с11)СдипЗ/ естьперем щеніе нхъ изъ одпого ыиста въ діэугое. Это мы видимъ, но опо требуетъ лучшаго опредилепія. Давпо уже сказапо: оісизт есть двиэісеніе. Н о что же такое движепіе?... Е желп дв , тр п , четыре сплы д йствуютъ на какое нпбудь тізло рапно, такъ что іш одпа изъ нпхъ не превозмогаеть прочпхъ: т ло это иаходіітся въ спокойствін нлп, какъ говорптся, въ равнов сііі. Н о какъ скоро одпа пзъ д йств іощ.ііхь снлъ преодол ваетъ: т ло,повшіуясь ей, оставлпеть свое мвсто u движется ло паіірав.існію ниста Т о и ъ ХУІ. этой снлы. Вогь все,чт6 мы знаемъо причин двпженія, и это показываетъ, что мы н пчего объ неіі не знаемъ. Двпжсніе естьФепоиеиъ, котораго прпчіша, безъ сомн пія, в чно останетсл загадкою для челов ка. йіы полаіаемъ пепосредствешіою его прпчнной силу; во словомъ исилаи назі.іваеыъ пмешіо прпчпиу, для насъ непонятиую u иеразр шимую,—вачало, котораго не постпгасмъ иц существа нп пронсхожденія, п к отораго зпаемъ только результаты. М ы видимъ, что въ мускулахъ т ла нашего есть спла, которой сл дствіе есть Эемэ/f е/«"с; что въп лан етаіъ н земл есты;акое-то таинственпое своііство, которос заставляетъ ихъ двигатьсл около солвца; что т ло, поднятое иа воздухъ, когда мы отшшемъ преграду, удерживаюш ую его на изв стиой высот , двиоісетсл обратио къ земл , отъ которой мы его отд лплп, и совершаетъ такъ называемое ипадешел. Н опочему все ото д лается? (Іт6 заставляетъ плапету течь, а мертвое тіілв падать? Это непзв стное что-то согласплись называть«силою», которую Н ыотонъ вазвалъ ещ е «всемірвымъ тягот віемыі , gravitatio, нлц пвсеміриьшъ прптяжевіемъ», allractio. Это отнюдь ие значитъ, чтобы самая тяжесть, которая заставляегь поднятое п свободво пущеиное т ло уладать цаземлю, н лп, еслп уі одпо, самое притяжен іе, которое увлекаетъ падаіощее т до к:ь земл , было силою: это толысо результатъ всплы», результатъ чегото д пствующаго везрвмо, сокровевно, во кы ве ум емъ иазвать его пначе, и вазываемъ тяготішіемъ, плп првтяженіеиъ, что все равно. Всякое двнженіе, то есть, перемізщеніе гь.іъ, на земл п во вселешюй, должію быть 1
Д В И - Х > Г І - 2 - Д £ Ш - » Г / сл дствіемъ этого тягот нія ихъ другъ па друга.Опытъііамъпоі;азі.тваетъ,чтоті;ло,прііведеаное пмъ въ двпженіе, можетъ сообщнть дппженіе свое другому т лу: прп такомъ случа , мы уже забываемъ тапнственпую причгшу, которая прпвела въ двпженіе первое твло, п прпчішою движснія втораго ТІІла прпшшаемъ добровольное двписеніе перваго п называемь его нсилоюп. Снлу эту можемт> мы измкрять ея СЛІІДСТВІЯМІІ. Законы подобнаго д йствія Одиого т ла па другое мо;кемъ вычпслпть и пов рить осязапіемь. Такъ, мы віідпмъ, что движевіё втораго т ла зависитъотъ отпошенія псплы»къ еіо иіассБ, то есть ; если т ло, прпводішое въ двііжепіе какою нпбудь силою, в сптъ Фуитъ и проб гаетъ въ секупду аршпиъ простраііства: падобпо угготрцбпть дважды сто.іько сплы, чтобы прпвсстн въдвижеиіе съодпиаковою скоростыо другоет1іло,в сящ;еедва Фунта.Еслп захотпмъ удвопть скорость двинсенія, не умпожая массы тізла, то опять должиы мы удвопть самую сплу. Ясио , пто для пропзведенія двпженгя, со скоростію 2 аршішъ, т ла в сящаго 3 Фунта, надобио будетъ 6 разъ бол е снлы противъ тоіі, какою проіізводн ли ыы двиясепіе одного ч>унта со скоростью одпого аршшіа. С.і дствеішо, дипженіе сл дуетъ закону геометрической пропорцш. Движеніе твердыхъ т л йожетъ быть прямолппешюе, круговое, вращателыюе,качательное, слолаюе, и прочая;ііо вс этп роды двпжеиія легко прпводятся къ двумъ г.іавнымъ: прдмолинейпому п враіщшпельному. Миолсество слілъ д йствуютъ безпрерыв но па всякое т ло въ прпрод . Опо ие пначе можетъ паходнтьсявъ состояпіп покоя, какъ еслп вс этіх сплы уннчтожаютъ себя взапм но, то есть, находятся въ равнов сга. Умножьте д йствіе одной изь нпхъ,такъ чтобы опо ііарупшло и разстроімо это равнов сіе: т ло тотчасъ вындеть п^ь состояиія покоя и подвергкется движепіш. К огда іізв стпое число силъ д йствуетъ соврсмешю па т ло, и равиов сіе ыхъ разстроеио : тутъ монсетъ проігсходпть одпиъ пзь трехъ случасвъ: 1) илн ироіізведеніемъ вс хъ снлъ будетъ одна общая сила, то есть, вс сплы могли бъ быть зам нены одпою; 2) или нзъвсего чпсла сплъ образуются дв силы, равныя, параллельныя и протііво:;оложпыя; ІІЛІІ ііаііонецъ 3)вс'1; силыпревращ аютсявъодпу сплу п въ парувра щепій {см. Пара вращспш). Когда пропзведсиісмъ ііхъ будетъ одпатолысо общая снла, эта сила а-ожетъ излпвать д йствіе свое нли иа цептръ тяжести т ла, илн, шіпуя цептрь тяжести, на какой нпбудь пунктъ массы. Дийствуя иа центръ тяжестп, она произвсдетъ переи щевіе всего гвла no прямой ли иіп: т ло будетъ двпгаться прямо.ішіейпо и параллелыю к ь самому себ , то есть, не перем пяя положенія ссопхъ сторомъ. Мииуя цептръ тяжестп, и пзлппаясь на другой пупктъ массы, она гіріічітпптъ перек щеніе т ла по п ря жш ЛПІІІІІ и вращательное двписепіе около этого пупита {см. Вращатвльное двіаісеиіе). К огда т ло пспытываетъ вращ.ателыіое движеніе: ось, около которой совершается его вращспіе, бываетъ постолтсал, axe permanent, то есть, опа сохрапястъ положспіе свое въ т л до т хъ поръ, пока цеіітробвжпыя сплыатомовь т ла удеригнваіотся во взаимномъ равнов сіи; въ п роттш омъ случа ось вращепія поміінутпо перем ияется. Въмеханикьобъясняется,чтово всякомъсвободпомъ твл , к ак ойбы видъопо mi пм ло, всегда есть три липіп, проходя щія черезь цептръ тяжестп, перпендикулярньтя между соиою, и около которыхъ цеитробііжпыя сплы вещсственпыхъ точекъ паходятся въ равпов сіц: эти три лниіи вазваны главнымп ослми, ио только около двухъ изъ впхъ вращепіе бываетъ постояшюс; други ми словамп, есіп какая нпбудь посторонпяя сила хоть немного потрсвожитъ пастоящую ось вращепія, она тогда только будетъ стараться прііітп вь перзопачалыіое свое положеніе, когда сама первопачалыш совпадала съ одной нзъ двухъ главш.іхъ осей т ла, около которыхъ вращепіе бываетъ постоянпое н которыя поэтоиу пазываются постоянными осями, Третья главиая ось посптъ названіе оси впезаппой или мгповепіюіі, а.ге instantane. Длй каждой пзъ двухъ постолпныхъ осей сумма пропзведенііі вс хъ веществеипыхъ точек ъ, умііоженныхъ ііа квадратъ разстояпіе ихъ отъ отон оси, составляетъ maximum нли minimum. Суммы отпхъ проіізвсдепііі пазываются момситами иперіфі. Для двухъ постояішыхъ осей момептъ пперціи есть тахіітіт; для мгповепнон осчі оиъ minimum (см. Моментъ ипсрціи). Т ла правіілыіой • іюрмы нм ютъ обыкіювеішо только эти трп осн главвыя; но есть т ла, въ которыхъ главпыхъ осеіі бсз
ДВЛ-ПУІ копечпое мпожестпо: напрпм ръ эллипсопдъ вращспія имиетъ глашіымн осямп свою ось пращеиія н пс діаметры экватора; въ с*ер ЕСІІдіамстры-въ то же времл п г.іавпыя осіг. Пъ Э.І.ШПСОІІДІ;, ось вращспія—въто ясе nj^GMff ось постоянная; въ СФер и ть ип одной постояппоп осіг. Опрсд лсніе отпошенііс этпхъ осей къ двпженію т .іъ состаи.іясттэ одио іізъпажіі йшігх7>оспОЕапіймеханнки п дшіампкіт, іг трсбустъ вс хъ топкосхеп матсматіпескаго пычпс.іенія. Когдя с.южпость вс хъ сгг.іъ, д ііствующ п хъ па т ло, прсдставляеть въ рсзультагв ди сіілыраішыя,пара.ыелыіыя гг противоположныя, тогда ПІІТЪ прямолинсйнаго двнжеиія, центръ тяжсстн остастся па м ст , и т ло вращастся около оси, проходящей черезъ ототь цептръ, которая перем пяетъ cnoe но ложепіе до ТІІХЪ поръ, пока ие совпадеть сь одпой пзъ трсхъ главныхъ осей. Когда паконець пс силы преврагааются въ одиу сплу и въ пару вращсній, то пропсходятъ порем щепіе цситра тяжести и вращспіе око.ю этий точкіг, no персм щспіе иожетъ быть н ле перпендпкулярііое к ь осн вращепія. Во всякомъ движепіц разс:.!атріівается ссмь разлпчныхъ обстоятельствъ,—спла, плн прпчпна дввжевія, двпжущая т ло, наггравлепіе дппжепія, путь пройдсппыіі т ломъ, премя, употреблеппоена пройдсчііе этого путп, скорость двпженія, и наконеііъ вслпчшіа сго. П ри двпженін твсрдыіъ т лъ по каісоіі іііібудьповсрхпостп.приинмается еще въ соображепіе третіе, п.ііг снла сопротивлевія этой поверхпості! свободиому двпжепію гйлц. Вс этп предкоты, равпо какъ п законы самого двпженія, киторог, какъ мы сказалп, есть только рсзультать сплы, отиосятся къ дпиамгш , паук разсуждающсй о сплахъ, п къ мсхаипк , которая занпмается прпложснісмь двнжсиія. Закош.і двпжсиія жпдк п хь ТІІЛЪ составляютъ особешіую отрасль, которойдапоиазвагііепгдродшілмтся [ся.Дипамика, I'ндродппаиііка,Мсхаппка,Си.іа). Д В И Ж Е Ш Е , niotus, moto, въгармокіп. И одъ ЭТІШЪ пазвашемъ нзв стспъ въ композмціи персхидъ оть важввхъ топовь къ пысокпиъ п обратпо; такжс порядокь, вь которомъ ііііструмеііталыіыяпа^піи въ г.іес , нли голоса въ іикалыюмъ сочгшепш, вм сгй ісовцсртпруютъ п дшіжутся. Такігхъ дтіжсн ій, пли ходовь, счптастся ; - дш-пгт въ музык трп; движеиіе прлмое (motus rectus), двиэісепіе косвснное (motus obliquus) и движепіе протпшополооісное (motns сопtrarius). /Дв/іясёпіе врямое пропсходптъ тгъ то прекп, когда дпа голоса (иъ вокалыюмь сочпне ІІІГІ), гілп обі; рукіі иа чюрте-піано, берутъ свое паправлеиіс вверхъ по днскаііту ІІЛІГ внпзъ по басу. К освеішое двиисепіе — еслп одипъ голосъ, ІІЛИ па Форте-niauo одпа рука, покоится, ІІЛІГ на одномъ м ст вграегь,между-т мъ какъ другоіг голосъ нлп рука восходятъ в шісходятъ. П ротпвоположноедвпженіе—когда оба голоса плп об рукивъпротпвоположномъ направленііг восходятъ ІІ шісходятъ. Двпженія: косвеішое п, бол ессего, протпЕуположііое,весьма употребптельны въ музык п доставляютъ композптору средство богатаго украшепія п разнообразія гармошп.И зв стііьій музыкальньш теорстпкъ іг проФессоръ въ П арпжской К онсерваторііі, Г. Rciclia, допускаеп. ещ е четвертый родъ двпжепія, пазываемаго пмъ движеніемъ параллельнымъ (motus parallelus); но,кажется, это двпженіе пм стъслпшкомъблпзгсоесходство съ прямымъ, іі потому н тъ надобности отд лять его отъ прочнхь ЕІІДОЕЪ двпженія. Ив. Эрлингь. Д ВІ П І А З АП АД Н АЯлі Л І І З Л П А Д Н АЯ ДІ З П И Л, вытекаетъ изъ небольшаго озера Дспнсцъ въ Осташиовскомьу зді; Тверской губерніи, недалеко отъ истоковъ Днііпра и Волги. И звпваясь впачаліі малепыаіыъ ручейкоиъ, Двііна потомъ впадаеть въ озеро Охватъ-Жаденье, пм юшее 13 верстъ въ длину, весьма неравную инірппу и оть 6 до 78 ілтовъ глубипы. Вокругъ этого озера п по сторопамъ р кп тяпутся глубоко вдающіеся берега, м стами утеспстые, крутые в Л СПстые. Дал е по берегаиъ позвышаются горы, которыя поточь ыало по малу пошіжаются; дал е, у Ріііп,разстіілаются песчапыя равинны, а у самаго устья зелеп ють луга. Отъ озера Охватъ- Жаденье Двіша с доходпа; глубина ея въ ліітпее время оть І ц до 9 футовъ; дпо бо іьтеіо частію ьаменпсто: ип псй счптается 4G ск]>ыті.іхъ пороговъ: па «іелкихъ м стахъ теченіе быстро. Двіша, круто ІІЗГИбаясь у Б етсн к огп чь , гечстъ дугою, иа протЯ/ і;і;іиіі!)ООверстъчерезъгуберніп: Твергкую, Смолемскую, Вмтебскую, касается Вилеіісісой, Мііііскоіі п Курляпдсиой, п въ Лім>ляпдсіюй, у Дюпамгшда, впалаетъ въ Балтій
ДВШ-иУІ - 4 - ДвИ УІ тіі кОе M ope. И а берегахъ оя стоятъ СеЛІІЛ;Ь, Суражъ, Вптебскъ, Ц олоцкъ, Днсші, Дрпсса, Друя , Діпіабургі. , Якоиштадть, Ф радрихштадть, Рига, Днзнамяндъ, міюже стпо jrtcTe'u'Kii, замкрвъ н дерепеиь. Осыпаіощіеси берега еп состоятъ изь песчаііпго камвя, песку м глинЫ, тюгда па 10 и 12 са• /Kt'iu, возвышаются падъ no :оіо. а у-Кокенгауэенскмхъ порососъ подьшаются вависшія сііалы, Іісда іеко оть Зальбурга тянется рядъ песчапыхъ хо.імивъ. Ш іірпііа Двипы у Суража от7) 40 до 45 сажеиъ, у Вптеоска 50, вь скрестностяхъ его до 75, у П олоцка 50, блпзъ Уллы до 35, у Фрігдрихштадта отъ GO до 140, у Зальбурга отъ 35 до 80, у Долгова отъ 40 до 110, между Креславлемъ п Леоішолсмъ отъ 40 до 70, пыше Динабурга отъ 50 до 65, оть И кскуля до Риги отъ G0 до 140 саженъ. П адепіе Двнпы еще пе вполп); пзв стно; озеро Двіінсцъ лежптъ па 27 футовъ выше Охватъ-Жаденья. П ороги лежатъ по этой різк группамп; течсніе между ішмп пе иесьма быстро. П ервый порогъ встр чается между устьемъ Торопы в Велпжемъ у ыеркви деревшг К ресты. Дал е, по м р приблиягенія къ устыо, пороги умножаются, и это должно прппнсать каменистому грунту, который, пачинаясь въ Ф нпляндш, простпрается черезь Днізпръ п Дн стръ до Чернаго Моря. Дио, усвяшше скаламп, усыпается каынямц, -которые только случайно могутъ бытьразпесены. ІТервая группа подводныхъ камней находчтся въ 40 верстахъ пиже К реславля,блпзъ котораго р ка упадаетъ почтп на 5 Футовъ, и течетъ быстр е, нежелп гд пибудь. Въ 14 верстахъ выше Креславля встр чаются значительиые порогп Косы, потоыъ У Друи, въ шести керстахъ нижеК реславля, находятся четыре порога; пелногб далие излучппа, препятствующая судоходству; въ 40 верстахь ниже Креславля оканчпвается первая rj-.ynna пороговъ. Судоходство зд-ись затрудняется кром того часті.іми отмеляіиі. Вторая группа пороговъ начтіастся за ш;сколько версгь вышс ІСавут;сбурга и окаычпвается при впаденіи Эвоста; третья находптся пемпого ииже этого м ста. Самый опасный псірогъ Ь'родшце, у ШтокгмапгоФа, діагоыальгюю лшііею на протлженііі двухь верстъ лсжптъ БКОІ ь різкп, которая въ сухое ліітпее врсмя т стъ здъсь ие бол е полутора Фута глубиыы. У иороговъ суда разгружаются п товары перевозятся берегомъ, который въ этпхъ м стахъ круть, камоііпстъ п усвяігь скаламч въ 10 илп 12 сажепъ В[>ІІШІіюю. Н пже БоксмапгОФа пачипается четвертый рядьпороговъ,ііростііраіоі_п.ііхся до заиі;а Кокевгаузеиа, в извистпт.іхь подъ его имепемъ. Это салые опаспые пороіи; тамь, гдв 'oiiii мрекрашаются, берега діыаются от.'оже, р ка стаповіітся шііре п мельче, і-раііптііыя свалы встрвчаются чаще п чаще. До К прхгольма попадаются ещ е пеболыиіе пороги, какъ-то, Кегунъ и Лшговецъ; каменпстый груптъ зд сь начипаетъ нсчезать. За Роммелемъ НТІТЪ бол е пороіовъ, и отсюда Двнна до самаго моря течетъ спокойпо. Вт. СЛІІдующеіі таблиц показапы всі; Двиискіе пороги отъ Роммеля до Якобштадта. Дліша, Паденіе, ПЛЗВЛШЕПОРОГОВЪ: въ саже- въ лпні Роммельсгерба Боленге Латтп Везъпмеввын Тоже К ривыя Р яжи Огера Безъііменпвш Жидовскій. Заворъ Святупъ , К ягунъ „ ^ . — — Мятиая Руба Пулки , Строупо Страва Мо.іницы ПІ гжеішчп Чоитоиа Гіополя Коісепгаузеііскій. Р ба Гусаки вяхъ. . 429 . 531 . 2305 . 3795 . 204 . 291 . 1232 . 2012 . 806 . 794 . 801 . 408 . 1792 . 1011 . 989 . 3991 . 1190 . 3400 . 4295 . 1410 . 1000 5790 5£8 808 . 1201 1409 . 1000 . 1395 . 806 . 1011 . 478 . 110 яхъ. 222 823 1000 68 30 341 1328 262 494 155 83 861 142 111 657 606 374 1370 338 387 1181 212 159 387 302 C11 309 310 заз 814 141 95
Д В И - І Ж / - й двя-иг/ М е.іышцы 308 119 Под-ьигуиеігь 286 141 И гуменъ 156 622 К осы Лайпаны 550 94 Сыпучіе И ескп 570 250 Чернецъ 505 239 П одьуланъ 448 293 Уланъ 2511 347 Собачыі ПорЬі 596 289 П оя ровы 301 549 Б ышеіширооа 305 803 Медвізжепокъ 384 1135 Б родн щ е 1302 581 Ш естъ 299 253 Тпхая Руиа 302 473 Салеам 397 646 Б лудшща 403 ' 204 Щ учья Голова 202 775 Сванкитра 4535 220 Воробьево 507 259 Ш ествы 201 328 Б п ля п ы 291 ' 507 П ечпна 287 159 К осы 320 260 Сновороды 260 318 Гуськи 201 229 Ш идловнчи 342 299 Ворожея - 2449 320 Б арапъ 402 Бесного на этомъ пространств , ус янномъ порогами, пе бол е 11 футопъ глубипы. Въ август п септябр оиа особешю умемьшает ся; тогда п между Якобштатоиъ и Ромыелемъ ріжа не глубже одного ^ута. Двмна вскрывартся въ апр лі! и обыкновенно въ 20 или 25 дней совершешга освобождается ото льду. И ногда, прц западномъ візтр-і;, у Р пги п Дпн абурга, оть папора льду, пода очень высоко поднпмается п иожетъ приччпііть опустошеніе. П равптсльство употребляетъ значительт.ія суммвг иа зем.іяпыя работі.і для защпты отъ вторжеііія льду. Въ устьіі, весною, вода пногда позвышается на 27 футовъ противъ обыкновешіаго. И зъ озера Охватъ- Жадепье гонятъ по р к л сх, пзобпльно растущііі въ окрестностяхъ. Надобно сп-шшіть гонкою; въ протпвпомъ случа рііка обмел стъ п плоты ве сдсшіутся съ мвста. П р н полноводьи у бсреговъ образуются бухты, нзъ которыхъ очень трудпо вытащить плоты, загпанныс въ пихъ в тромъ. К ром того, ыели, ііучнпы н иодводяые каиии угрожаютъ опаспостію. П ро гоняющіе л съ складыпаютъ сго у дерепня A30j)i;ii выше устья Торопы. Двина судоходиа только оть этого устья, п рфдко выш е его пагружаются суда, которыя вообще не могутъ нттн далъе Б сеса, за 85 верстъ выш е Велижа: зд сь ва берегахі, строятъ суда. Судоходство по Дпші продолжается н сколько недиль п окашшпается въ половин мая. Ц ротивъ тсчеііія ходятъ, и то съ большпмъ трудомъ, толысо маленькія лодки, подымаясь не выше ІІолоцка и Дисн ы. Весною суда па ДвшгС про зжаютъ по 10 верстъ въ часъ. Въ опасиыхъ мвстахъ товары выгружаются п провозятся сухим* путемъ; между т мъ no р к плывутъ пустыя баркп. Самыя болыиія суда , плывущія по Двші , пмізютъ 17 и 18 саженъ длины, 5Vs шнрішы, и идутъ въ воді! па 3% Фута. Грузъ ихъ простпрается до 10,000 пудъ. Товары нагружаются преим ществеппо въ Велижъ и п которыхъ другихт. пристапяхъ. Мяогія суда прнходятъ пзъ впадающихъ въ Двину р-вкъ : К аспли, М ежи п Обш п. Лътомъ ходять по Двпн только лодкч п весьма немного барокъ сь грузомъ, пм ющпмъ не бод е 2500 пудовъ. П о шестплитішмъ иаблюденіяігь оказалось, что по этой р£к ежегодно проходитъ, кро м* барокъ, 550 другпхъ судовъ по теченію и пемного бол е протпвъ него. Главный предметъ торговли составляютъ рожь,лен ъ,сало, пенька, поташъ, щетппа, солодъ, мыло, ма сло, св чн, яселизо, бумага, деготь, с по, ко жи, шерсть, медъ, стекло, посуда, табакъ и лі;съ. Мпогіе пзъ этпхътооаровъ привозятся нзъ отдаленныхъ губернііі. На Двипі;, выше Риги, счптается около 60 острововь, іізь которыхъ самыіі большой — Дальгольмь, простирающійся на ^^ версты въ длину п 2% версты въ ширпну. Образовавшійся около пего рукавъ называется Су.гою Двиной. Д СКОЛЬКО л тъ тому, білло прсдположено сд лать его судоходнымъ, но предположеніс это ещ е пе БЫПО.Інепо. П ротіівь течеигя, суда пдутъ ва парусахъ плп тяпутся бечепою; лошадеп, по возвышенпост» оерегові,, употреблять пе возможпо. Двнпа съ западпоіі стороиы Россіп составляетъ обороніітельнуіолпііііо, п потому весьма зам чателыіа въ стратегическомъ отноше нік. Во время вошіы 1812 года. чсрезъ пее съ бильшамъ трудомъ переходилн и ФраіщуаіЫ и
дви-Dri - 6 - двп~игі Pyccuie. H a берегахъ ея устроепы Tpii кр постн , Дюнаминдъ, Бульдсръ-Аа и ДипиСкая-Кръпость. Рига ііажцый торгопый и укрБп.іеиный городъ, вь 14 верстахъ отъ мор я , стоптъ по об нмъ сторонамъ р-ііки. Это —средотопіе Двипскоіі торгоіин u г.ишное скіадочное МІІІЛО ПО Двиіге. П етръ I и другіе государи предполагали устроить зд сь прпморскуіо крізпость, но это СТОІІЛО бы огроыныхъ издержек ъ, н позже для этой цвли цзбрали Балтійскіп П орть. К р пость Дішабургская, ііостроешіая полуміісяцемь, возвышается на гладкоыъ простраиств . Витебскъ, П олоцкь и другіе прибрсжные города, теперь совершеппо беззащитные, был і прежде укрііплены П олякамн. Товары нагружаются преимущественио въ Велиж и Витебск*, вь иезпачптельномъ колпчеств въ Сураж и у Будилова, выгружаются въ Ш токсмангоФ п Роммелт;. К ром этихъ ыистъ ещ е заыичательны Полоцк-ь, Дпспа, Якобштадтъ , К рейцбургъ , Улла, Дриса, К реславль и Бешенковичіг.Мосты устроепы— первый па сваяхь у Груиоры, другой, обыквовеино страдающій отъ напора льду, у Вптебска, третій, составленныц пзъ плотовъ, у Динабурга, четвертьш на судахъ у Рпги. Нпясе этого города, Двшіа разд-ізляется па миогіе рукава, между которыми ыаходятся 55 острововъ; самыіі болыпой изъ нихъ, назмваемый Магнусгольмомъ, простирается на 350 сажепъ въ шпрнну. Р-£ка въ полноводье на самыхъ мелкнхъ м стахъ им етъ не ыен е іу 2 Фута глубины; обыкновеііііая глубипа 4 Фута, а ннже Р н п і 7 Футовъ. Разстилающаяся поперегъ р ки между моремъ и городомь мель не позволяегь кораблямъ доходить до Р І І ГИ . У устья Двин ы устроено н сколько безопасныхъ мистъ, которыя по нуждъ могутъ служить вм сто гапаней. Здъсь быстрота стремленія и время вскрытія різки всякій годъ измішяется, самое количество льду бываетъ пе равно и по этимь причппамъ плаватели до-спхъ-поръ пе паучались брать надлежашихъ предосторожыостей. Весною изъ Балтійскаго М оря приливаеть въ устье ДвпШіі ужасное множество воды, а ЛІІТОМЪ ПО иедостатку прилива она убываетъ. Эти обстоятельства достаточпо обьясняютъ , что вь Дпішскоіиъ усть пе.іьзя устропть выгодпоіі гавани. Для отвращеыія этого сл довало бы въ весеннее время загораживать воду и сохранять ее до настуллснія л та. Впрочцмъ пронзведеиныя для этой цізли работы остались бсзь усп ха, и устроеипые шлюзы не могли удержать быстраго стрем.іешя воды. Высота берегопь пречятстпуетъ устроеиію обводпаго канала. П редположеніе соорудчть въ Р и гв военную гавань, также н ебылоп ропзиедено въ діійствіе. • Въ 1761 г. полковнпкьВейсманъначалъочищать устье Двпны п огораживать р ку плотшіамн, ісоторыя, прч псрвомь повышеніи воды, былн разнесепы ея стремленіемъ, и теперь отъ иихъ ещ е вндиы ніікоторые остаткп. Въ послвдиее время составлплпсь разаыя предначертапія для охранеиія Двш іы отъ засоренія пескомъ u дія содержаиія Рпжской гавапи въ надлежащемъ порядкв. Вс эти плаііы, весьма удовлетворптелыіые въ теорііі, сдва ли окажутся усп шиымп, когда ихъ будутъ приводить вь исполненіе. Вообще должво заміітпть, что судоходство по Двиігіі, какъ п по ыногпмь другпмъ Русскимъ р каиі), страдаетъ отъ пхъ весенняго многоводія, которое п здись оі.оло Риги и Дп н абурга причііпяеть вемало б дъ. Н апротивъ того, Л ТОМЪ эти самыя р кп чрезвычаііпо обмеляютъ. Устроеніе капала, дляіізбъжанія Двинскнхъ пороговъ, не возможпо по ШІСТИЫМЬ обстоятельствамъ и не удобно для торговлн. П редположеніе геиерала Maiwpeди устропть на Двни рипкп, и предиачертаиіе грач>а Клермоитъ-Тоипера соорудш ь резервоаръ, поиынв не іісполиепы. Соедпненіе Двины съ Волгою полковнпкъ Волковъ призиалъ совершенио непозможпг^мъ. Въ 1837 г. прошло впгізъ по Двин 1979 судовъ разпой велнчшіы п 1006 плотовъ. Грузъ, па ипхъ содержавшіііся, оц ненъ въ 23,384,199 рублей. Вверхъ по рвк прошло 576 лодокъ съ товарами на 289, 206 рублей. Д В И Н А С В В Е Р І І А Я , пли С вернал Двина, начинаегся Вычегдою, имя Двішы принимаетъ у своего источнпиа, но далве опа іізв стиа подъ другими ііатіенованіяміі, какъ паприм ріі подъ пменеиъ К убени, значительной р кіі въ Вологодскоп губерпіи, протекающ ей черезъ Кубепсі;ое Озеро. Выходя изъ него, она приііішаетъ названіеСухош.і Рябеискоіі; отъ того м ста, гд впадаетъ въ псе Вологда, иазывается она Сухоиою Околыюіо; отъ той точки, гдъ влниается въ нее Ю гъ, пршшмаетъ нмя С верпой Двипы, и сохрапяетъ это назвапіе др саыаго виаденія въ Б
лое M ope у Лрхапгельска. Въ старнну эту часть рішп пазыпа.іи Болыиою Сухопою. Рябснская. Су. опа, им іощая 50 верстъ длииы п по бо.іыішіі частп столько же саженъ ширпны, иеспою такъ сильгю наводняется, что вііродолжепіп 10 или 12 дней течеиіе ея остапэвлппается пли обращается назадъ. Способная КІІ судоходству весною, л томъ опа мелка и потому для про зда судовъ вырытъ блпзъ пся Капалъ Александра Бпртембергскаго. Опалыіап, Сухоиа простпрается отъ Вологды до города Сухоны ва 400 верстъ; л^втомъ пмиетъ отъ 90 до 145 сажеиъ шприиьт, п гораздо бол е во njiejwi чрезпычаііпаго полповодія, быпающаго черезъ каждыя 10 л тъ. Бывалч прпм ры, что р ка ппогда возш.ішалась па 40 И даже на 42 Фута, но подобныя разлптія не пріічиіш.ііі большаго вреда. хотя опустошеніе въ 1761 году досел ещ е остается въ памяти. Б ерега Околыюй Сухоньт почтй исздг. высокп, круты, мъстамп утесисты п подымаются пногда ва iitcicoлько сажеиъ ОТВІІСИОІІ выСОТЫ.ЛТЗВЫІІ берегъ Сухопы, ва 4 версты выт е Устюга, повсюду камешістыи, пмізетъ 24 сажспті высоты, а въ самомъ город возвышается пе бол е, кякъ отъ 7 до 9 арпшаь. Между Тотіімой п Устгогомъ простпраштся групшл пебольшпхъ холковъ, которые начипаются въ Арханіельскоіі губеріііп, и теряются въ окііестиостяхъ Всльска, Устюга п К распоборска. І5ъ этой ріікс встрт.чаются порогп: два въ 30 верстахъ нпже Рябеііской Сухопы, третій у деревші Ухаліща. Вышс п шіже Тотьмы на протяженіч 82 вергтъ р ка ус яна порогамп: самып очаси ііиіій пзъ нихъ пазывается Оіюкп; ЗДІІСЬ камеиистые берега возвышаются на 00 плп 70 сажепь. П осл дніе пороги паходптся у Нчкольскаго іі передь впадечіемъ ріи;іі Ордчпга. Бі.істрая, по иеглубокая Сухова вь теченін своемт. образуетъ впдъ подковы. Впдя, что она н еудобна для судоходства, уже съ давпяго времепп думали объ очпщеніи ея Фарватера. Вологодское кучечество ещ е съ 1780 по 1788 годъ, съ дозволенія Прапмтельства, свопмъ ііждпвепіемъ оччщало рііку, п съ тоговремсии суда ходятъ по ней съ большпмъ удобствомъ, барки разбііваются риже; поіітсперь ещ е прекращается судоходство, когда вода вь весьмасухоел то, блпзь опасііагомиста І І ереборы, пиже 'ІЪтьим, опускается mi 10 Д В И - ОГ/ вершковъ. ПОСЛ вырытія Каиала Герцога Виртембергскаго, дотол-в маловажчое судоходство по Сухоиіі пріобр ло н которую .зпачптельность, DO н по-сю-пору остается второстопеішымъ, т мъ бол е, что главный вывозі> товаровъ большею частію направляется къ Валтійскому и Черному Морямъ. Самъ Петрг. Велпкій, овладіівъ берегамн Балтик и , уже не съ такимъ усердіемъ обращалъ вниічаиіе на соединепіе Ігг.лаго Моря съ К асчіііскіімт., и Архангельская торговля въ глаэахъ Его потеряла важіюсть съ тихъ поръ, какъ Онъ задуиалъ осиовать главную складку товаровъ на берегах'Ь Фипскаго За іпва. Это можно впд ть пзъ мпогпхъ указовъ. Суда, употребляемыя для иагрузкн, частію строятся па берегахъ Сухопы ІІ впадающихъ въ иее р къ, частію прнходлтъ изъ Двиныцли Ш ексиы. Товары напболве отправляются къ Архангельску: туда отвозятъ съ стные припасы, овощн, ленъ, пеньку, іоФть,сало, рожь, конопляное ласло, хл бное вішо, жел зо и со.іь. И зъ Архапгельска въ незначительномъ колнчествізпривозятся чужезенпыя произведепія пли ыануфактурныя ИЗДБДІЯ , солепая рыба, п ш съ п пзвссть. Гіо Сухоиі; протнвъ течепія идутъ на веслахъ, на парусахъ нлп тяпутся бичевою, no па тамошнихъ высокпхъ берегахъ послііднее средство неудобно и р дко употребляется. Товары всего бол е вывозятся пзі. Тотьмы п Устюга. Посліз сліяпііі Юга съ Сухопон) начпнается пастоящая Двина, одна нзъ важп йшихъ р к ь Еврочы. У Краспоборска она л томт. шпрпііою отъ 300 до 500сажеиъ, а веснош до 3 верстъ, при впаденіч Ваги лвтомъ 500 сажепъ, весною 1200; вь Холмогорскомъ у-взд лътомъ 500, весною 700, a прп разв твленіи своемь на нъсколысо рукавовъ выше Архангельска л-йтомъ отъ 400 до 500 саженъ^еспою 4 п 5 версть. Въ усть ея иа чространствіі отт. ыоря до города можно насчнтать около 180 отроговъ. Важп йшіе рукава: Березовскій шіірпііою С50 саженъ; отъ 22 до 65 Футовъ, a при ПЗЛНВІІ въморе отъ 12 до 15 Футовъ глубипы. Купеческіе и воениые кораблч,преіімуществспно no этому рукаву, протекающему у праваго берега рикн, проходятъ къ Архангельску. Раздвляясь на дв в-втвм, оігь оаять соедпняетъ воды свои у Лапомшікп. Второй рукавъ, ІІ/ )7^іігіт іШ 675саженъ ширпноіо и оті, 9 до 48 Футовъ глубииого. Только искусные лоцмпны могутъ проподчть по немъ су 1 — \