£І. 
ОПРЖВОЧВЫЙ 
32/  

Ы 
7 
г 

Изданіе К. КРАЙЯ 

ТОМЪ ШЕСТОИ 

II, I, К^-Кях. 

С. ПЕТЕРБУРГЪ 

184-7 

1Л 3 5 

СПРАВОЧНЫЙ 

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКТЙ 

СЛОВАРЬ 

Kan — Kan 
— 4 

вляемап пзъ холодііоіі воды, иъ .медиципскомъ 
отношеніп употребляется для люд іі, стражду-
идихъ хропическпмъ ревматиз.момъ, разслаб-
леиіемъ нервоиъ н параличемъ. 

К ааерпаушъ или КаФарнаумъ, галплеискііі 
іородъ , ііршіадлежаішіш колізну НеФ алнмо-
ву; опъ ііаходмлся иа с-Бверо-заііадноГі ото-
роіі 
Гоііііпсаритскаго 
озера. Зд сь Іисусъ 
Христосъ сотворплъ мпогіи чудееа: ІІСЦІІЛІІЛЪ 
тсщу ап. И отра, разслаолеііііаго сына сотшіка, 
іі воскресилъ дочь !аіі|)о: здтзсь же апостолъ 
Мат еіі былъ мытаремъ. 
К аперсозыя (Capparideae, luss.), семейство 
двусБмяіюдолыіыхъ травяііпстыхъ (Свпіцов-

ка) или деревяііистыхъ 
(К аперсъ) растеиій. 
Листья у ннхъ обынповенно ііоіісреміііпіыс, 
простыо пли сложные; пріиистшіковъ н тъ 

нли оіпі въ вид'Б шиповъ. Ц ииты обосполые, 
одинокіе или расположсчшые кмстью. Лпсти-
і;оиъ чашечі.и 4, свободпыхъ или НІІСКОЛЬКО 
сііаяпныхь; нзъ пихъ два ііаруя;ные протпво-
иоложны другъ другу и лежать на двухъ впу-
трсіінііхъ 
(папр. у каперса). Лепесткп, 
чи-

сло.мъ обыі;новенпо 4, р ді;о 8, ровпые, пере-
.мііппыесъліістикаміі чашечілі, подпестпчные, 
свободныо, въ почносложсиіп свернутые; нно-
гда лепестковъ пізтъ. ТЫЧІІПКІІ почти околопе-
стпчпыя, расположениыя въ ІІІІСКОЛЬКО рядовъ 

и каждый рядъ состоптъ, большею частію, изъ 
4 тычииокъ, свободиыхъ и равныхъ; пылыіи-

ІІИ двугн здііые, внутрь обратные . Торъ раз-
лічн ы й , то мясиотый или шаровидпыіі, то 
желтізистыіі и вытянутый въ плодовую ножку 
(thecaphorum). Завязь съ длніиіымъ хвости-
комъ, одиоі піэздііая пли иовіідимо.му много-
іііиздная (напр. у к аперса); япчекъ мпого, 
искриіілеііііоположныхь ; они 
іюризоіпалыіо 
іірикр плопы і;ъ посл-Бдамъ, почти сті.икоііо-
ложиымъ; рыльце перазд лыіое, обыкновенно 
сидячее. Ллодъ одпогігЬздиыіі, то морасіро-
скіівающійся, снаружц кожистый,' внутри мя-
систыіі, со імиожество.мъ с мяіп., запрятан-
ныхъ въ МЯКОТІІ (намр. у каперса), то рас-
трескивающіііся, двустворчатыіі (иапр. у свп-
щовкіі). Сіімяпа ПОЧКОІІМДІІЬІЯ, почти шаро-
впдныя: паружпая сБмяііная оболочка (testa), 
кожПстая; внутреппяя жо оболочка 
вздутая; 
зародьішъ двусіз.мянодолыіыіі, corny гыіі,равію-
положный, безъ б лка. 
СТі.мянодолп ИЛОСКІН 

илн чаще свернутыя въ спираль, прилегаютъ 

къ кореиіку спиикого иліі всего свосю плоско-
стію (cotyledones incambenles). По устроиству 
плода, Капорсовыя растенія раздиляются на 
два отд ла: 1) Свпщовковыя (Cleomeae), у ко-
торыхъ плодъ двустворчатьш, сухой. Предста-
вителемъ этого отд ла служитъ родъ (^вііщов-

Т. VI. 

17 _ 
Кап — Кап 

ки (Gleome, L.); 2) Каиерсоиыя (Capparideae), 
у крторыхъ мяснстый плодъ; глагіііып родъ 
ихъ К аперсъ (Capparis, L.)- К аперсовыя раст -

нія 
преимуществеііно растуі-ь въ 
странахъ 
тропііческихъ и сопредізлыіыхъ съ ними, осо-
бенно въ АФрнкъ ІІ ЮЖИОЙ Аморик-Б: южной 

жс; Европ 
своГіствеіпіы 
ТОЛЬЕО : 
К ап ерсъ' 
оГя.ікновенпыіі (Capparis splnosa, L.) и Свпщов-

ка ФІалковая (Cleome violaceae, L.), ра''тущая 
въ ІІортугаліи. Н которыя каііерсовыя расте-

нія встріічаются въ южныхъ областихъ Соеди-
ііеііныхъ Ш татовъ, a Follonisia graveolens, Ra-
fin. достигаетъ даже до К анады. 
Каперсъ (Capparis), родъ деревяішстыхъ ра-
стенііі, составлнющихъ тііпъ се.меііства Капер-
совыхъ (Capparideee). И зъ породъ 
го за.мііча-
телыіы слъдующія:!) Ііаперсъ ко.тчій 
(Cap­
paris splnosa, Lin. мли Sativa, P crsoon ), обы-
кповенно пазываемыіі у иасъ «Капорцовы.мъ 
ісустомъ», дііко растетъ во всъхъчастнхъ юж-
ноіі Европы въ съверной Афрпкъ и сред-
иеіі Азіи, по трещііпамъ старыхъ сттзнъ, въ 
разсіілінахъ горъ и на разваліиіахъ; въ Рос-
сіи ж дико растетъ въ Крыму по солончаЕаиъ, 
въ Кавказской областп, по Тереку, такъ же въ 
Куманской іі К иргшъ.К аіісацкоіі степи. Ра-
стетъ кустарііпко.мъ съ колючпмн, стмющ и-
мися вЪтвяміі; лнстья у, Пего поіісрем нные, 
гладкіо, крупиы , спдячіе па к оротш хъ чере-
шкахъ, прн основаніи которыхъ 
паходятся 
одііпъ иліі два шипа. Ц ииты билые, большіе. 
выходятъ въ началі; ІЮІІЯ пзъ пазухіі лпсть-
евъ п сидятъ на одинокихъ циътоиосахъ, у 
которыхъ гораздо длиііиізе ліістовыхъ череш-
ковъ. Чашечка цв-Бтка состоитъ пзъ 4 лодио-
образновогнутыхълцстикоиъ,расположеііныхъ 
іфестообразпо; в нчикъ таі;же состоіпъ изъ 
четырехъ лепестковъ, попере.мііпііыхъ съ ли-
стнка.ми чашечкп; 2 верхнихъ лепестка, no 
краямъ ііеропііые, а при осііовапііі поготко-

вые; 
2 ііііжіпіхъ лепестка нъсколько болЗе и 
весьма ноправіільные. Тычіімкіі, ЧІІСІОЛІЪ отъ 
60 до 80, весь.ма длннпын. П оетіікь сидигь на 
иожіі , которая длііпоіо прсвышаетіі ТЫЧІІШ ЛІ; 
завязь оналыіая, продолговатая, по ііидіі.мому 
діногоі ц-Ездная, со .множестіш.мъ яичокъ пепра-
вильно разсияпяыхъ въ лякотп; короткііі стол-
бикъ оЕапчивается 
головчаты.мъ 
рыльце.мъ. 
Плодъ еі о зелепая, мяспстая иорооочка, волп-
чипою съ оливу, заостренная съ обопхъ і;он-

,цопъ: въ мякотнея заключеио большоо чпсло 
сіі.мнігь. Разводптся отводками и черопка.ми, 

по полямъ п въ садахъ іожиой Европы; у пась 
жо въ средпсй п с верноіі части 1'оссіи зи-
мою должпо срдсржать ее въ орацжерен. Кори 

кап 
рсоваго корня уііотробляотся какъ моч -
32 

Kan — Еап 
498 
Kan — Kan 

ГОПІІО средстоо, a поднын ш и спиртнын на-
стон стеблеГі состап.іяетъ отличиый хн.миче-
скій реаіітнвъ д.ія открытія кмс.іотъ п щело-
чеіі; іімеііпо отъ кнс.ютъ онъ 
прпнпмаетъ 
іф асн ый, огііепнып цв т ъ , а .отъ іцолочой 
прекраспый зёдеііый ЦІГБТЪ. Но осооеішо пз-

в стпы его зелепыя ЦПІІТПЫЯ ПОЧКИ, заіого-
вляемыя иъ прокъ п употребляемыя подъ іі.ме-
немъ каперсовъ (с.м.). ^Киперсь 
егшшпсКій 
ш т е т ъ TD же своГіства, какъ п предъидущій, 
толыю пастон сго не лржетъ слул;ііть химпче-
скп.мъ реактппомъ. Лпстья жо дпухъ породъ 
капорса, имеіиіо: 3) Capparis dahi, Forsk. іі 4) 
Capparis miltiridalica , Forsk., растуідихъ 
въ 
F .rimrB, упигреоляются тамъ , въ ви'д 
тречія, 
ііротииъ укушёнія з.мЪй. И лъ породъ, расту-
иіііхъ на Аптильскпхъ остропахъ,аа.мсчатоль-

иы: 1) Капсрсъ мівролистиый 
(С. Cynopballo-
phora, L.), котораіо кора шіТіеть мочеіоііпое 
своііотво, а плоды мочптаются средство.мъ про-
тп въ спазмоиъ; 2) Наііс/ісъ телъзпстый 
(С. 
ferruginea, L ), і;отораго цв-стами н корнямп 
пользуюіся на Аіітпльскііхъ 
островахъ 
отъ 
истерики. 
Каперсы. Такъ наэыпаются цв тпыя распу-
колки (иочкп) «К аперсоваго куста» илиКаЕіер-
са колючаго (Capparis spinosa, Lion.), уиотреб-
ляе.мыя для приправы вък)шаііііЯ,осоиеііновъ 
виііегретьцоііи оываюгъ тверды,зелеііаго цвт;-

тн, съ красиоваты.мъ оттізіікомъ; са.ліыо мел-
кіе изъ пихъ 
веліічиною пе больше гороши-

НЫ, пріятн мшаго вкуса и ііапболізе ц-Бнпмые; 
самыв жо круппые каперсы часто продаются 
за оливы. Собираніе капсрсовъ н ачтіаетсн въ 
іюнт;, а оканчивается въ а в іус гв ; посл 
убор-

кн ихъ раскладываютъ иа открыго.мъвоздухіі, 
только въ т ші; потомъ кладутъ въ уксусъ съ 
солью, такъ 
чтооы уксусъ совериіепно ихъ 
прнкрывалъ. Въ тако.мъ состояніи опи могутъ 
пробыть ди гь пять идіі шесть; нужио только 
держать ихъ въ прохладномъ мист-в и подли-
вать новый уксусъ В.МІІСТО н епаривш агося.Въ 
Ставропольскоіі губ. и въАстрахаии каперсы 
приготовляютъ впрокъ, какъ солепые, такъ и 
иаріінокаішые съ уксусомъ;ііе смотрн на то,ихъ 
побольш и частн выписываютъвъР оссію изъ-

эа границы , преи.муществеііно изъ Ф ранціи. 
Въ ма-Б мііеяці; изъ нераспустившихся цв'Бт-

ІІЫХЪ расиуколокъ ігвкоторыхъ раствній мо-

жно также приготовлнті. такъііазывае.мые до-
машиі каперсы. Для атой ц ли могутъ слу-
жить цвіітііын расііуколки П узниы, Красолн 
(Tropaeoium majus, L), К алужннцы биіотноіі 
(I'allha paluslris L ) , Дрока и Лажечігой травы 
(Cochlearia ofTicinalis, L ) . Этп расиуколкп слег-

ка огвариваюгь въ реискомъ уксусъ, съ ііе- і 

иольшнмъ количоство.мъ солі, для того, чтоб» 

ои 
сохранили зсленыГі цв тъ; даютъ пмъ. 
остынуть, и сливъ съ ІІІІХЪ прежиій уксусъ, 
палииаютъ св жи.мъ уксусо.мъ, также кипя-
ченымъ, но остынувіпіімъ; потомъ ихъ обвя-
зынчютъ пузырсііъ и храпятъ ВЪ ХОЛОДІЮМЪ 
мисті;. Эти до.машмія каперсы такжо употр -
бляются для прчправы куіпаім.н, no только пу-
жпо пхъ класть пр дъ самымъ ти.мъ врём -
немъ, когда Еугиачьв подаютъ на столъ, ипаче 
оіпі перплопаіотсм. 
К аперъ, см. К орсаръ. 
К апстпнгн (Гар liens), 3-и Фііаіщузс^ая по-
ролевская дпиастія, которая продолжается до-
селБ. 
Родоііачалыіико.мъ 
ея былъ Гуго Ка-
петъ , сынъ Гугопа Велпкаго , Фрапцузскага 
приііца, сына Фрачцузскаго короля Робсрта I. 
К ачетіічпі раздъ.іяюгся на н ско.іько личій: 
1) Липетіаіріі 
рямай 
липіи 
(directs), цар-
ствовалч съ 937—1328 г., посл дній чзъ т і хъ 
былъ Карлъ К расн вы й ; 2) Ви.юи 
(Valois), 
произошли отъ порпыхъ, черезъ Карла, вто-
раго сыча Ф плнппа (Іе H ardi), пресвклпсь ііъ 
1589 году съ Генрихомъ I I I ; 3) ліііііи Бі/рОо-
ноиъ, чрочсходіггъ отъ К ачетіииовъ по Рооср-
ту, клермочтскому іраФу, (.'Ыііу Людоимка Св.; 
раздиляется ча дп 
іп гвіі: Бурбіты 
ьорспиые 

н EijjiOoitid opjetnicifie; 
первые чірес кш сь 
съ Карломъ- X въ 1830 г."; віорые 
njioncxo-
дятъ отъ перпыхъ по Фіілчпчу, іерцоіу орлеач-
скому, второ.му сьиіу Ліодовчка ХІІІ,іі царстпу-
ютъ съ 1830 г. въ особ 
Ліодоиііка-Фііліііпіа. 

К апетъ, см. Гуго К апетъ. 
КапеФагъ (Baptisle Honore Raymond Саре-
figue), члодовчтыГі соире. іепиыіі Фрачцузскій 
нсторичсскііі ччсатель, род. 1801 г. въ ДІар-
селі;. Іірчбыііъ въ И арчжъ 1820г.оиъсдт>.іался 
извізстчы.мъ і;акъ сотрудчііьъ 
періодчческаго 
издачія «Quotidienne» и сочіічечіемъ: «Recueii 
des operaiions de I'armee fran^aise en Espagne» 
(1823). ІІрииадлежа г.ъ партін ронлистовъ, Ka-
ііеФіігъ чо.іучімъ м сто 
пача.іьннка отдзло-
чія въ .мііиіістерствіі иностраччыхъ д лъ, ко-
горое очъ зачпмалъ до са.маго іюльскаго пе-
реворога. Еіо многочислсччыя литературчыя 
проіізиедечіяііоказываютъ,чтооіп. са.мыіі тру-
долюбнвыіі ко.мпиляторъ. которыіі 
большою 
частыо чзлагаетъ почулярчо чсторпчсскіо ма-
теріалы, но углубляясь въ суіцчость Фактовъ. 
П равилыіостііеговзгляда пе мало мііш аетъто, 
что оиъ чаходптся іюдъ иліячіемъ іізісЕстчоГі 
иартіи н сл-сдователыіо чемуждъ пристрастія. 

И зъ соччч. его замізчат.: »L'Hist. conslllulione Іе 
et administrative de la France, depuis la mort de 
Philippe Auguste», Paris. 1831, 4 v. «L'Hisloire de 
ia Kestauration et des causes qui onl amene la chu-

Kan — Kan 
— t. 

te de la branche ainte des Bourbons»,Paris, 183J, 
10 vol. «L'Hisloire de la reforme, de la Igue et 
du regno de Henri IV», Paris, 1834, 4 vol. «L'Hi-
stoire de Philippe-Angusle», 4 vol., Paris, 1821 
—29; «Richelieu. .Vazarin el la Fronde», 1835, 
4 vol.; «Louis XIV», 1837, 6 vol.; «Cents jours», 
1841, 2 vol.; «Europe pendant le consulal et Геш-
pire de Napoleon», 1839 — 41, 12 vol. «Ungues 
Capet et la troisieine race», 4 vol., 1839; «Le Gou-
vcrnemenl de Juillet», 1835, 2 vol. «Louis XV», 
1842, 4 vol.; «Louis XVI», 18І4, 4 vol.; «Les 
congres de Vienne dans ses rapports avec la cir-
conscription aculelle de I'Europe», 1817. I vol. 
Капече Латро (Capeco Lalro), [іод. 1745 r.; 
пропсходіідъ отъ одиоіі зиатноіі и дреііііиГі iie-
апо.і»танской Фами.ііи, и, будучи очеиь мо-
лодъ, уже по.іучи.іъ мБсто архіепископа та-
рептскаіо. Диа оіо сочшіепііі, первое: «0 lie-
закоіпіостн даип, платимоГі Неапо.іе.мъ ри.м-
ско.му дішру», іі второе: «0 безбрачіп духовеп-
ства, какъ велігіамте.мъ з.ііз», возстаііопіі.ііі 
противъ него его сословіе. Капече, видя рас-
пространепіе рево.ііоціоііныіъ пден, СОЦІІТО-
валъ коро.іев-пКаро.ііінт. обратпть шіііманіе на 
з.іо}пот|іеблеііія, господствовавшія въ прав.іе-
нін; срвБтъ его бы.іъ по прішятъ, но скоро 
узпали ого по.іьзу. ПослБ нзгнанія королевска-
го до.маДапече запялъ дово.іьно важную обще-
ствеиную должность; при первоіі реставраціп, 
онъ оылъ посашеиъ въ тюрь.му, но оправдад-
ся и самъ иоро.іь проеилъ у псго пзвішеііія. 
При Мюрат-Б опъ былъ мііііпстро.мъ вііутрси-
нихъ діз.іъ; пос.і 
второіі ресговрацііі, Капе-
че лишеиъ архісііископства, н вскор 
посли 
тоі'0 умеръ. ІІаписалъ также еочимсіііе про-
тішъ холостоп жизііи и «Elogio de Federigo, II 
re di Prussia», изд. 1831 г. въ Берлнніі. 
Капидяа (по-ту|іец. дворііикъ), такъ назы-
ваютъ часть султанскихъ 
тТілохрааіітелеп. 
Они 
НМТІЮТЬ ооязанпостью охранять входы 
въ сераль. Днемъ онн вооружепы тростью, a 
ночью саблею и кішжаломъ. Каііііджн соста-
вляютъ 43 роты п подчіінсиы полковникамъ. 
(булуиъ-баііиі). ІІри Махмудіі число ихъ иро-
стнралось до,2,000 человикъ. Посгв иего они 
бьші пореФормированы. Каппджи употребдя-
ются па разсылнп, для казией, отвозятъ при-
казапія султапа къ прапптелямъ ооластеіі, пе-
тди къ віпіоцпымъ, и т. іі. Началыінки нхъ, 
каппджіі-башм, паходптся въ ЧІІСЛТІ дворцо-
выхъ ЧНПОВІІНКОВЪ, камергеровъ, и такъ жв 
какъ чаушъ-башіі , угіотрсблпются въ чрезвы-
чаііііыхъ случавхъ для уіоловныхъ поручвній. 

Капистрано (S. Giovanni de- (apislrano), св. 
угодпиьъ Запад. Церквіі, род. въ Капнстраію 
(въ Лбруццахъ) 1385 г., вступилъ въ ордеііъ 

9 
— 
Кад — Кап 
Фраіщіісганцевъ, отлнчался рсвностыо н кра-
споріічіе.мъ иа Флореитинскомъ собор , со-
зиаиномъ по иоводу предполагавшагося сое-
динепія Запад. Церквіі съ Восточною, такжо 
въ Ізогеміп противъ Гуссптовъ, въ Вонгрііі 
протпвъ Ту[і;:овъ. Во время защпты Гупіадомъ 
Бв.іграда, Камппстрано съ отрядомъ Кресто-
носцевъ заставп.іъ Турковъ снять осаду. Ум. 
въ 1450 г. Папа Алексаидръ VII каношізова.п. 
его въ 1090 г., п память его празднустся у 
Католііковъ 23 октября. 

Капитадъ.Г!О.ІІІТІІІ;ОЭКО!ІО.МІІСТЫ разумпють 

подъ этпмъ с.іово.мъ орудія труда. Земля, ору-
дія для ся обра5оті:іі; скотъ, с мяна, образу-
ютъ Баіпіталъ землед льца; машины, грубые 
матеріяды —каппталъ Фабриканта, ц т. д.; въ 
общежнтін прсимущсственію называются ка-
пнтаюмъ бо.іьиіія суммы деиегъ. Каппталы, 
по образу пхъ употребленія, раздіідяются ча 
производптельные п ііепроизводитсльные.Пер-
вые суть ТТІ, которыс содБГктвуютъ къ про-
іізведепію ноиыхъ цЕниостен; посліідніе . ва-
зываемые также иертвыми, ничего не пронз-
водятъ, какъ папр. необптаемыіі до.мъ, зары-
тыя въ эе.м.п; деііьгн и т. п. Капиталъ соста-
вляетъ одцпъ изъ спорпыхъ пунктовь полн-
тйческоіі экопоміп. Послвдовате.іи индустрі-
алышіі илі дпберальноіі шко.іы С.мпта и Сея 
называют.ъ капитало.мъ су.м.му сберсжепныхъ 
илн пріобрТітенныхъ циііностеіі. Эконо.мисты 
устаіювнлн еще другое различіе между кааи-
тала.мп, іі.меііно: каппта.іъ постоянный (enga­
ge) ч капнталъ обращающіііся (circulant); пер-
выіі называется такъ пото.му, что не .можетъ 
быть употребленъ для другой цИли, кро.ч ^ 
первоііачальнаго назііаченія, напр. корабль; 
второи же можегь быть уіютреблеиъ и ція 
друго» ц-вли. 

Капиталь, въ Фортіі*іікацін — лінія, раз-

дъляющая уголъ на дв1> равііыя частн. Капп-
таль входящаго угла, обороняемая сильныиъ. 
перекрсстнымъ огнемъ съ Фасовъ, почтн не-
доступна непріятельскоіі аггакіі; капиталь ае 
псходнщаго угла, не вифя собственноіі оборо-
ны, почптается слаб пшею его частыо u no-
то.му вссгда избирается пункто.мъ для чеирід-
тсльскон аттаки. 
Каііптанзта(Гарііапаіа), ировішція ІІеапо.іи 
танскаго королевства, при Адріатнческомъ мо-
рс. М стоположеніе провшщіи ровиос, исклю-
чая в. частіі, въ которон возвышаетея гора 
Гаргаію; почва здись пссчаиая; изъ рЪЕЪ за-
мичате.іыіы: Форторо, Кандалеро, Червала, 
Карапедла и Отрамто; изъ озсръ: Іезиііскоо, 
Вацаиское, Са^ьео и др. Есть солопчакп. Изъ 
пропзвсдеяііі зам-вчателыіы: померапцы. чер-

Kan — Kan 
- 
S 

ІЛПІЬНЫО ор хи, [ІОЖБИ. Торгуетъ каперсами. 
Разд-Бдяотся иа 3 округа: И овина, Фоджін ІІ 
Сапто-Северо. Им отъ до 175 кв. миль мро-
лтраіістпа, и до 306,000 ікііте.юіі. Главиый го-
;родъ Фоджія (Foggia). 
К апитани, титудъ нача.іыіиковъ греческоГі 
милпціи, называвшейся «арматолами». 
И хъ 
власть перезсоди.іа обыкпоиоііно отъ отца къ 
сыну вм ст 
съ саб.іею отца, каі;ъ зиакомъ 

ІОТ.ІІІЧІЯ: эти капитапи почита.іись бодво какъ 
яредставитеди націоиа.іыіости, ч мъ пачаль-
я ик амп, уги рждаемыми Фіір.мано.мъ султана; 
«• Вкоторыо чзъ нихъ послі; 1770 г. посо.інлись 
в ъ Одесс 
, и въ 1817 г. оиразовали оощество 
гетеріи, воторое было главпою причнною воз-
«тановленія Греціи, посліз чего капнтани по-
лучили различнын должиости въ rocy.vaiJCTB'E. 

К апитанъ (сарііаіпе), поегиіый оФііцерскі» 
чи н ъ ; въ воискахъ гапптаііъ есть иачаль-
иик ъ роты, эспадропа и часто баттарои; есть 
такжв капитаны въ іиіжепсрпьгхъ 
войскахъ 

м генсралышмъ штайі;. Въ Россіи и Герма-

шіи, 
ЕавалоріГгокнми эскадроиалги, кро.м 
дра-
туновъ, командують п к ап и тан ы.а ротмпотры 
(ritfmeisler).'У насъ гап и тап ъ арміи соотв т-
стпуетъ 9-му.клас;су н есть ПОСЛІІДНІЙ ooejib-
«Фіщерскій чн н ъ; въартііллеріп,иііжоііерных.ъ 
ііойскахъ и генералыюмъ штабтз это порвыіі 
інтабъ-оч.ццерскійчііпъ,соотв 
тствуюіцій8-му 
ьласоу, а въ гвардіи папмтапъ соотв 
тстпуетъ 
«иіну подполковника или 7-му кл. Вст, воооіцо 
san irran u посятъ ооеръ - ОФіщорскіо эполоты 
йез-ь зв-вадочокъ. —Во ФЛОТІЗ капитаиомъ пазы-
ваютъ всякаго комаидчра судна, какого бы оиъ 

mi былъ чнііа;обязаі!Ности его многоразіичйы; 
г.ообще л;е онъ есті. полныіі распоряднтель п 
аа то полііып отв тчпкъ 
за вс хъ п за всо 
ііаходящеося па ого судп . Нагрузка , іюору-
я еп іе, управленіе судна п сохрапепіе вссго 
«му 
вв реннаго, все лежнтъ иа его отпвт-
ственіюоти и всо отъ иего зависить. При кру-
іиеніп судна капитамъ оставляетъ ого послізд-
иііі. Оиъ всегда можетъ отріііпить отъ долж-
ности и арестовать своихъ 
ПОДЧІИІРІІІІЫХЪ. 
тБ м ъ боліів въ отд льныхъ и долгпхъ 
плава-
ніяхъ (не мон о 3 мііся цевъ): тогда оиъ мо-
жотъ 
нарядить воеішый судъ и пригово;)!, 

«г-о прпввсти въ исполяеніе. 

К апитан ъ 1-го рапга, чи чъ во ФЛОТ-С, СООТ-

в тсгвуюиіій полкошшку. К апптаны 1-го pan-
fa 
командуютъ экіигажаміі и кораблями ; въ 
каждомъ 
ФЛОТСКОМЪ 
э;;ііпажі; иолагар.тся no 
одпо.чу капнтаиу, І-го ранга. 
К апитанъ 2-го ранга, ч т п . no ФЛОТ-Б, соот-

в тстпующій^рмойсі.о.му подііолковіиіьу. 15ъ 
лаждомъ экііпажііполаіастся по одному кагш-

0 
— 
Кап — Кап 

тапу 2-го рпнга; они вообіце імзначаются ко-
маидпрамн Фрегатовъ, ппогда ж кораб.іей и 
экипажрГі. 
К апитанъ- лейтенантъ, чипъ во ФЛОІТ), соот-
віітствуіоіцій маіору арміп. По штату пола-
гается въ каждо.мъ экпііаж 
по 4 Еапитапъ-
лріітепаита : па 
1 ІО-пуіпечііомъ 
кораблт; по 

трн, 
па 8'1-ііушочііомъ г.орабл-Б no 
д в а , а і і а 
74-пушвчиомъ по одпо.му. И хъ пазиачаютъ въ 
полощь ко.мапдпру корабля ; впрочо.мъ ОЙІІ 
самп 
пазначаются і;омандіі|)амп 
Ф регатовъ, 
бриговъ, шхуяъ, люгеровъ п пароходовъ. 
Капитанъ-нсправннкъ, см. З мсЕІй псправ 

ЕИЕЪ. 
Капитанъ надъ вожатьііяи. Эта должіюсть 
сущсствуетъ 
въ Ш ікоторьіхъ арміяхъ, междуг 
прочіпп. въ Ррсоіи, въ вбоияое врвмя; обязаи-
пость его еостоитъ въ пріпгкаіііи проводпи-
.ковт. и въ надзорі; за нп.мн, а потому эту дол-
жіюсть нсподпмютъ всегда оФлцеры генерадь-
иаго штаба. У пасъ г.апнтапъ надъ вожатыми 
чазначаотся въ случа-В присутствія ГОСУДАРЯ 

ИМПЕРАТОРА прп д йствующсй армііі'и въ та-
комъ случа 
опъ состоптъ т . числ 
чнновъ, 
составляюіцихъ гЛЬввШі іптабъ Его И МП ЕРЛ-

ТОРОКЛІО ВЕЛП ЧЕСІВЛ. 
Капитапъ-паша, сй. Капуданъ-паша. 
К апптель (chapiteau); такъ пазываетсн г,ъ 
аркптоктурі; верхпяя часгь полопны , лежа-

щая на ея сторжігі;, поддеііжііпаюіцая аптабле-
мептъ. К апптслью одіпп. архмтектурііыіі ор-
деиъ существеиііо Ьтдичается отъ другаго, и 
потому столько же родовъ каіііітедсн, сколько 
архіітектурпыхъ ордеповъ, іімвнііо п я ть: до-
рпческан, іоііичеекая, коріиінскіія, тосканская 

и сложпая. 1) Сложпан капитеяь изобр теііа 
Римл^ііами по юяическоКіу и горнп сііому ор-
денамъ: опа нм етъ диа ряда дистьевъ, распо-
ложспиыхъ кругомъ ея об чаііки въ чнед 
10, 
верхъ ся оиаичшшется заииті.а.ми и вырізз-
иымъ платомъ іоничейкаго ордоиа. Оттого въ 
пеіі п втъ легкосііі и красоты коринегкоіі иапіі-
телн .—2) Коріш сі;ая кагппчмь, богат^Біпііая u 
лучімая пзъ вст.хъ, уі;раіііастся воьругъ своеіі 
обочайки дпу ін рядами лпстьсвъ, расположеп-
пыхъ въ числ 
10, и 10-ю завптками или уси-
к амп, изъ которыхъ 8 уголыіыхъ поддержива-
ютъ уілы плата, а прочіо 8 поддерживаютъ 
заворотъ обечашпі. Эти завпткп выходя тъи зъ 
пгізздъ, поддержпсаеммхъ отебедькйми. Высо-
та каіштоліі раиннется двумъ модуля.мъ съ од-

пой третыо. — 3) Дорпчоская ііапитодь, сход-

нан сь тоскапского, и.ч егъ ту же нысоту и тГ. 
жо члепы, no съ большимі. чіісломь Ьбломовъ, 
то есть шёйкою, отдилеппымъ отъ пся яіг;-
ііиколгь, астрагадомъ п платомъ, кончагощимся 

» 

Kan — Kan 
— 5 

вверіу каблукомъ. — 4) Тоскапская к апител. 
легко от.шчается отъ прочнхъ своею просто-
тою, п выключая колочиоо украшепіе, принад-
лежащео ко.іоіпіамъ па вс хъ ордонахъ, со-
стоитъ только изъ тр егь частей, т. е. шейкп, 
гуська іі плата. Высота ея равна одиому мо-
дулю.—5) Іоническая капитедь бываетъ дііухъ 
родопъ, иовізйшая н дреиняя; дреипяя — есди 
смотрііть спередм, состоитъ изъ четырехуіоль-
наго плата, подъ которы.мъ находятся два за-
витка, а ліежду пиміі чстиергь круга. 
Бока ея 
отліічаются ТІІ.МЪ, что В.МІІСТО завиткопъ бы-
ваютъ украшены подушкою или бадясииою; 
чтб произиоднтъ въ неіі родъ ц-Бкотороіі ие-
равпо.м ріюсти. -Что поГіудмло Ска.моцци ч н -
которыхъ другихъ ИОВБПШМХЪ архитскторовъ 
выду.мать 
НЫІІІІШІІЮЮ іонпческую капптель, 
которая отліічается отъ древней т мъ , что 
какъ .4 сторопы ея плата въ средиігБ загнуты 

и ср заны въ уілахъ, то 4 лпцевыя сторопы 
украгааюгся атими двумя завитками, виднмы-

ми на уімахъ. ішдобио какъ иъ сложиоіі капи-
гели. 

Капитоли (capiloli), куплеты (terze 
rime), 
называе.мые также терцеттами, состоящіе изъ 
стиховъ въ 11 слоговъ; въ обширномъ с.мысліі 

это неоольшія иоэ.мы. ІЬпі н аписан ы: комедія 
Данто; забавныя сатиры Ланрентія ІМСДІІЧИ, 
также сатнры Б ернп, Аретина. Ыакіавель пи-
салъ и.ми о важныхъ пред.метахъ подобпо Пе-
траркіз и Тассу. И.ми же наіічсано педавно 
изданно 
сочиненіо М еіщини: «Поэзія» (Arte 
роёііса). И зъ нов іішихъ писателеіі ихъ упо-
требляли Бонди, Госси и МОІІТІІ, особенио жс 
граФЪ Гіеполи. 

К апитолій, цптадсль и святилище Ри.ма, 
въ которо.мъ НЙХОДИЛИСЬ всБ хра.м:.! важиъй-
шпхъ боговъ. Основателе.мъ его почитается 
Тарквнній-ГордыГі, которыи пожертвовалъ иа 
сооруженіе капитодія десятую часть дооычи, по-
сл-в взятія Суэсса Помеціа (Suessa Pomelia), u 
исю сумму, вырученпую при продажіі іілБііип-
ковъ,ііо Таривииію ие удалось окончить эгу no-
стройиу,—се ІІСПОЛШІЛІІ уже коисулы. Назваиіе 
своо Kauum iin иолучиіъ отъокровавленпой че-

ЛОВІІЧ. головы (caput) Ріі.млнпііпа Толя, пандеіі-
iioit up» рытіи • ііуидамеита. Въ хра.мі; Юпп-
чера катполіііскагохран илпсь совпльскія кии-

ги, и корліілись счшщсшіые гусп, спасшіе сво-

имъ крикомъ Капптолііі отъ Галловъ ; со вре-
мепъ Маіілія,завладввіиаіоэгіі.\ п..МІІСТО.МЪ,!!»-
кому пзъ патрлціевъ ие дозволялось жить въ 
Капитодіи. Древпііі Каиитолііі т|)И раза іор-Вдъ; 

ИОСДІІ послвдіінго пожара возобиовлспъ прн 

Tin г. u До.миціапіз. У Галловъ .миогіе города 

ИМІІЛН тоже своп Капіітолін, ка:,ъ го: Тулуза и 

1 — 
Кап — Кап 

Сенгь (Saintes)- Иыиізшнііі КапитолШ въ Р»-

м 
построеиъ по плапу Мпкеля Аиджвло. 
К апатолійскія нгры. Слвдуя Титу Липію, э п » 
пгры учреждоны въ 387 г. до Р. X., Камнлломъ, 
въ память освобождешя К апіполія отъ Гад-
ловъ; въ э тихъ играхъ 
бол-ве 
заслужнваетіг 
винманія сл дуюіцее: гкрольдъ продавалъ съ-
аукціопа Этрусковъ, и старикъ. од-СтыГі въ no-
чстноо плаіье съ золоты.мъ украшеніе.мъ 
ц » 
шеіі, представлялъ этрускаго царя ; происхож-
деніе этой народноіі шутки не іізвистно. К апи-
толіііскія іиры были праздноваиы ежегодно.До-
миціанъ учредпдъ также въ Ри.м-D каіііітаііи-
скія иіры, праздповавшіясн чрезъ пятъ л тъ? 

на 
нихъ в нчали поэтовъ, и состязались о-
преміяхъ ораторы, но.мсдіаиты н музыканты, 
Этотъ обычаіі сохранялся до 230 г. до Р. X. 

К апитснъ, монахъ, много способствовавшій 
у.мпожепію раскодьниковь при патріархт» Ни-

кон 
, по поводу исправлеиія кн игъ. Посдфдо-
вателиК апитона взводнли на Ннкоиа хулы вся-
каго рода, даже называди его ан тихристомъ, 

Капитонъ ВелЛЕІЙ, хереонскііі епнскопъ,. 
обратившііі въ христіанство 325 г. всю Кор-
супскую 
страиу ; онъ причііеленъ 
русскокр 
Церковыо къ лику святыхъ и память сго еже 
годио празднуется 7 марта. 

КапііТОНЫ, такъ называлнсь въ Россіи рае-
колыінкіцпосл дователн Каіпггона. ионаха, са-
імопострижца. 
К апптулъ. 1) Прожній тнтулъ тулуэскихі» 
муііііципалыіыхъилимаіистратскихъчленовъ-

Они 
былн то, что эшсвены въ П ариж , юра-
ты въ Ііордо, и аммвйстеры въ Страсбург^К, 
Званіо это было почстнос >і доставляло дво-
рянство; 2) У каіодиковъ капитуло.мъ н азы-
вается мііето, куда собирается духовепство п» 
д ламъ, до нііхъ касаюіцимся, иеисключая мо-
наховъ, .монахинь и канониковъ цсрк вей; 3)=  
Капитуломъ называется также демо орденов.ъг 
и присутственное мзсто^д- Враздаютъ и полу-
чаютъ обратио жаловаііііые ордеиа и проч. 
Капитулъ Россійскихъ 
Императорскихъ к 
ЦарСКПХЪ орденовъ, соетавляютъ ОФФііціалы^ 
каицлоръ ордеповъ, обсръ-цсремопііімемстеръ. 
ордеіювъ, казпачеіі ордеповъ, церс.моніпмвВ' 
стеры, сокретарн н герольды, состоніціе 
ирк 
каждомъ орден-Б (по статутамъ). 
П ервы г 
трое 
составляютъ прису?пствіе 
капитула. 
ІІредметы присутствія капитула суть: 1) Рас-
поряженіе о заготовлеиін ВСІІХЪ 
ордеисміхъ-

и іірочихъ зпаковъ отличія, исвлючая oji.ieu-
скнхъ знаковъ, оружіп и медалеіі, 
украшеа-
ныхъ алмазами, которыя заготовляются Ка-
бппетомъ 
Его 
ИМПЕРАТОРСКЛІО 
ВЕДІГІКСТИЛ-
2) Распоряжепія о заготовлсніи гра.матъ- к 

Kan — Kan 
— 5 

ііодписаіііп ти хъ 
пзъ инхъ, которыя no ста-
тутамъ не утверждаются 
со5ственноруч(іы>п. 
Высочапти.мъ подмпсапіемъ. 3) Доставленіе 
знаковъ н г р а м а т ь , лпца.мъ ііожа.іоваиныхъ; 
сіюшеніеооъуетапов.іонньиъ вычетахъ,о воз-
вращиніп ииаковъ, о достав.юніи св ліміііі ока-
палорахъ и П.МІІІОІЦИХЪ знакп отличіми прочсе, 

иа осііоііаніи статутовъ. 4) В-вдомство капнта-
ловъ; пазмаченіекъ проіізводствуіізъ іінхі. пвп-
cift и другихъ денежныхъ выдачъ, іірнсвоси-
лыхъ кавалерамъ и іім-ііющимъзііаки отличія; 
попеченіе о содержаніи и востітаііііі 
дочереіі 
кавалеровъ недостаточнаіо состояніи и прочія 
распоряженія, по эти.мъ предмета.мъ пъ стату-
тахъ опредиі ниыя. 5) Опред лепіе н уволыіе-
ніе разпыхъ чиновъ катітула на оспованіи у-
става, и хозяіістненіюераспоряженіе су.мма.чп, 
«тпуокае.мыминамхъсодержапіе.Для пропзвод-
ства дилъ при капитул-Б состоп тъ:!) каицеля-

рія: 2) э:;сііеднцін ордена Св. Анны; 3) экспе-
диція «знака отличіябозпорочноіі служоы».Ка-
тіту.іъ орденовъ прііналлежптъ Б Ъ составу 
министерства И мператорскаіо Двора на то.мъ 
же осноианіи, какъ мииистерство уд-Бловъ п 

К аоин етъ ЕГОИ МПЕРАТОРСКЛГО ВЕЛІІЧЕСТВА (CM. 
Министерство Дв«ра). Отчеіы его поступаютъ 
ые въ государствениыГі иоптроль, но въ кон-
троль, учрржденным ири мигпістерств 
Двора. 

(Оп. Зак. 1842. т. I. Уч. Орд. и Дополи. I и IV). 
К апитулярІЁ, учрожд ііія и іи законополож
 
: 

^ця, 
относящіяея до духовпоіі и гражданской 
частн, изданчыя Французикпміі королями пер-
выхъ двухъ диііастііі. Капігіуляріи 
были со-
ставлясшл совремопъ Карла Воліиіаіосеіімами 

или сііископами и утверждаемыкороляміі. Мію-
гія изъ иііхъ относятся къ лепнымъ влад-Бпі-
нмъ, 
полицейскнмъ и ка.черальнымъ діі.іа.мъ 
(н ап р Caroli М. capitulare de villis suis), особеп-
іго же къ цорковнымъ диламъ, таьъ какъ тогда 
папскііі дііорт» еще no отпялъ у ка])олтікскоі'і 
дпиастіп управлепія церконііыміі дііла.мп. Часто 
так ъ же въ капитуляріи включалисі. н собор-
тля постановленія. Эти капитуляріи были со-
храпяе. іыканцлоромъвъ государствемпоіі кап-
циляріи и списывалпсь въ судебныхъ киіігахъ 

при архіеппскомахъ, епископахъ н аббатахъ. 
Самые зам чатсльныо пзъ иихъ «каіиітуляріп 
Карла Всликаго»: это собраміо ііостапонленій и 
законовъ этого і'осударя; они были соорапы 
Лисегпзусомъ, т , чотырохъ книгахі., съ прп-
бавяепіемъ постановленііі Лудовика Кроткаго 
до 13-іо года ого царствовапія, и гіополпены 
діакопомъ 
Беіюдикто.мъ Левитою. К ъ нимъ 
пріібавилъ к ак он то неизвистный апторъ ещс 
четыре книги « пъ такомъ ипд-Б оііи дошліі 
да насъ. 

2 
— 
Кап — Кап 

КапИТуЛЯЦІЯ, ііроіісходптъ отъ латпнспаіо 
слова «caput» глава, статья. К апитуляція ость 
договоръ, по которому одпа пзъ враждующихъ 
армііі или часть ея отдается 
другой па пз-
ввстп ыхъ услопіяхъ. П редмртами і;апмтуляцііі 
могутъ быть воіісиа, осаждаомыо пупкты.кріі-
постн и корабли. К апптуляція ішвосіпіому мра-
ву позволяется только въ к райипхъ случаяхъ, 
і',огда нътъ уже никакого средства спастн ар-
мію или кр пость. Воііска, сданпыя пакапиту-
ляцію, состоятъ ооыкнопеііпо пажаловань 
пе-
пріятсля, но пользуются правами своего отсче-
ства : впрочс.мъ все эго заплсцтъ отъ условій 
капмтуляціи. 
К апптуляціяишперіп, іа .ъ называо^й актъ, 

по которому императоръ, при своо.мъ восшест-
віи на престол
-!., ооязыиалсн сохранять права 
Горімапскаго Союза. Пачало еіо отпосится ЕЪ 
1519г.,когда,по случатизйрапія Карла V, пзби-
рат .ін,опасаясі. ого могуиісп'ва,взду.маліі oipa-
ііпчіпь власть капитуляціеп,Еоторую опъ гюд-
писалъ п присяіиулъ пъ іісііарушеіііи ея. Этотъ 
договоръ мсжду нмпораторомъ н шбііратель-
ными чіінаміі повторялся и въслвдугоіція цар-
ствовапія, и па ноіо ВІІОІЛІІДСТВІП сталп смот-
р ть каі.ъ па веліікую хартію Гер.мапскаго Сою-
за. Посл дняя капптуляііія п.мііеріп была да-
ііаимпсраторомъ ФраііцііС!:олгь II, 1792г. Глав-
іі іішія статыі этой к а і т т ляціи былп: заіци-
щеніо Ц ерквп ІІ имперіи, наблюдспіе корсп-
ныхі. закоповъ , и храііеиіі' правъ, прероіа-
тп въ и прмвііллепй і:уііФіірстопъ, кпязен, го-
родовъ и другпхъ об.іастсіі , состаішіющихъ 
Гермапспііі С.оюзъ. 

К апіармусъ. Такі) называется дерепяііііыіі 
бомепокъ , скрілілеііпый , .міідпы.міі 
обручами 

н служащііі 
для 
ношеиія 
мироха 
въ 
осад-

пой 
и крііпостноіі артил іе|)ііі, когда CTpS-
лнютъ безъ г.артузовъ (см).—К апіармусъ вм -
сто верхпеіі К|)ымін и.мізетъ коисаиыіі рукавъ, 
стягпваемыСі ромпе.мъ. 
Каплп ПЛІІ Колокольчихи, см. СлезЕИ, Се-
решки. 
К аплэндъ (C'.apland), гамая южная 
часть 
Африкн, заиягая евроіісіккпмп поселенца.ми; 
и.мііетъ 6—8,000 кв. іипль пристран ства, воз-
ііЬіпіается отъ южиоГі окоііечпостп къ впутреіі-
инмъ равііиііамъ терраса.мп no тродп. іорпымъ 
хребтамъ. Дві; порвыя горпын ц вп и разд л -

пы длііппою ДОЛМІІОІІ, между второюи треті.рю 
тянется безплодная степ ь; 
боліішая Карроо 
и.чііетъ 3,000 Ф. падъ попсрхпоетыо моря, Q0— 
70 мпль ДЛІІІІІ.І и 20 мпль ііііірііпы. 'Гретья гор-

ная 
ЦІІП І. ([Іьёвовельдсиія горы) 
достнгаетъ 
10,000 Фут. ВЫІІІІІІІЫ; къ пп.мъ прпмыкаетъ 
огро.мная вознышенность ііііутрепііеіі Африкп. 

Kan — Kan 
— 
5 

"Иа Каиско.мъ ііолуостроит;,са. оп юго-западной 
• окопечііостіі страііы, находптоя С.толовая гора, 
въ 3,445 Ф. нышипы, ооргізующая на берегу 
моря мысъ Доброіі Надежды. Горы пріідвиіа-
ются къ самы.мъ борега.мъ п образуютъ .миого-
чііслеііные мысы и бухты, спадая Kpjтьпііі ска-
та.мн. Paismim.i состоятъ іізъ сухаго песка и 
глины; изридка перерыііаются 
ІІ.ШДОІІОСНЫ.МІІ 
оаза.ми; только іідоль берега есть много р-Бкъ, 
засыхаюіцихъ 
въ жаркую іюгоду, и тяпут-

ся 
полосы зе.мли съ травою и кустаршіко.мъ. 
Ж імища разсізяиы no безіілодпымъ высотамъ: 
столпляясь въселеиія и міістечки, ііоі;рываютъ 
плодопосную почву у береговъ и иъ орошен-
ныхъ водою долиііахъ. Иа средней части южпа-
• го берега ссть даже л са. Въ Каплэіід 
знаютъ 
только два временп года: дождливое вре.мя (отъ 

.мая до сситября) и сухое, тилько изріід^а пре-
рываемое дождн.міі.Климатъ въ долинахъ п при 
берогахъ теіілыіі:въ горахъи па плоскнхъ воз-
вышеіпіостихъ 
суров е; та.мъ даже бываетъ 
сиізгъ: 
но вообіцо кли.чатъ очепь здоровъ. 
Всіз европеііскія и южпыя растенія, даже хлііб-

ное деі)ево, разводятся съ усп-Вхомъ. Дикіе зві;-

ри, лі.вы, барсы, ііепы u пр., зибры, жираФы, 
носорогп, волі;іі, бушшлы, обезьяііы, страусы, 
Фла.мпіи п, ЯДОІІИТЫЯ з.мізп, саранча, водятся 
въ изобііліи, вм сП і съ рогатымъ скотомъ и 
овцаміі особенноіі (капсі.ой) породы, еъ пря-
мою шерсгью и съ курдюкомъ. Въ 1841 г. счц-
талось 3,830,000 овоцъ, которыя прііиослп иъ 
1842 г. до 17,000 цептиеровъ шерстп. Мнне-
ралыше царство б-Вдно. Житедп, до 150,000, 
частью тузсмцы, Готтептоты и Ьушмапы, и ста-
ринаые нсволыііікіі,іМалаІіцы и Иегры; частью 
еиропенскіе колиіпіімы, іі[)счі.муіцествснііо 1'ол-
ландцы. Колонисты раздііляютсн яатрикласса, 

на винодиловъ, зе.млодіільцевъ и скотоводовъ. 
Образовапность на 
ШІЗЕОЦ стспеии, особен-

no между жіітелями, отд лі.ііожііиуиііі.міі; обра-
зованію Готеіпотовъ оказалпмного добра герн-
гутеры(см.). Народныіі языкъ голлаіідскій.Тор-
говля цвіітущая; вывозь простпралсн въ 1842 
всего па 200,000 Фуит. стерл. Доходы колоніп 
окодо 150,000, расходы до 280,000 Фуптовъ 
стерліііпоиъ. 
Глава управлепія 
іубериаторъ, 
ііредсіідающііі 
въ СОЬІІТІ;. Страиа раздіілена 

на 14 округовъ. Каплэпдъ илн мысъ ДоброііН а-
дежды открытъ въ 1486 г. П ортугальцемъ Діе-
зомъ, а обоіідепъ вокругъ Васкоде-Гамою иъ 
1498 г. Голландцы первыо поняіи важпость 
этой страпы и завслп та.мъ ііоселеіііе въ 1600 г., 
чтобы пользоваться положенісмъ па полпути 
остъ-нндскоіі торговлп. Въ 1652 г. новыіі го-
родъ К апштадтъ уже былъ укр-Бпденъ; ті)удо-
дюбіе колоиистовъ (Годлапдцевъ и Нтз.мцевъ) 

іЗ 
— 
Кап — Кап 

щодро парраждено благодарпою почвой, произ- . 
водящею въ изобиліи хліібъ, перевезениыіі 

изъ Европы, и внноградъ отъ лозъ, прішезсн-
ныхъ събереговъ ['ейна.Мужествоколонистовъ 
распрострамило владкпія иа счетъ Готепто-
товъ іі Буш. іеновъ. Англія, едізлавшмсь вдады-
чицею Остъ-И ндііі^олгосмотрТіласъ завпстью 

иа этотъ ы ю чъ остъпндскаго іиороплаваиія, 

и въ 1782 г. предприші.мала завоеваніё, удав-
шееся только въ 1795 г. подъ предводитель-
ствомъ адмпрала ЭльФішстона и геиерала Клер-

ка. Съ тЪхъ поръ, за пеЕЛЮченіе.мъ вре.мени 
1803 — 1806 г., колопія ііаходптся подъ властью 
Англпчанъ, за которы.мн утверждена навсегда 
парііжскіімъ.мііромъ 1814 г. Подъ англііісммъ 
упраіиеніемъ всг.ор 
больше прежпяго зацв -

ли промышленііость и торговля ; уничтожепъ 
торгъ неграмн: волыіые цвътпые людіі срав-
пепы въ правахъ съ бълы.мн. Въ 1837 г. ста-
рііиііые голлапдскіе иолоппсты (beers) возста-

лп протпвъ Аіігличапъ, за стіісченіе свопхъ 
праиъ, и только въ 1843 году были ус.мирепы 
окопчателыю. 

Капманп-и-Монтпаланъ (Don Antonio da Cap-
many y Montpalan), испаііскій учепыіі, род. въ 
Ііарселонт; 1742 г., находился ШІСКОЛЫІО време-

мп въ воеіімоіі служоіз, участвовалъ въ основа-

піи колоніивъ Сіерра-Морент; (1770), былъ чле-
по.мъ псекретаремъ.мадрптскопакадеміи(1790) 

н являлся ревностпымъ патріото.мъ на ПОЛІІ 
битвы и въ собраніп кортесовъ (1808 — 1813). 
Ум. въ Кадпс-Б 1813 г. Важптшшія сіо произ-
ведепія, написаниыя прекраспымъ языко.мъ: 
«Исторія Флота, торговли и художествъ города 
Барселопы» (4 т., 1779—92); «Торговый кодексъ 
Барселоны» (2 т., 1791); «ФПЛОСОФІЯ краснор -
чін» (1777); «И сторнко- крптпчесме обозр -
піе испанскаго ьраспорг.чія» (5 ти.м., 1786— 
1794); «Фраіщузско-іісііанскиі словарь» (1805), 

и проч. и проч. 

Каппг.стъ (Василій П етрошгіъ), брпгадпръ, 
происходилъ іізъ рода вонеціяпскихъ граФовъ 
К апіінссп, до снхъ поръ оіцо сохраііившагося 

иа остров 
Заігіи u родствеипаго граФа.мъ Ка-
ііо-д'Истрін и Моцевиго. Встуиплъ въ русскую 
военную службу во время прутскаго похода вь 
1711 (• . Ilpu про здв чрсзъ И зюмъ, ііозпаго-
мился съ богатымъ и бездізтііымъ пзюмснимъ 
сотникомъ ІІавлюки.мъ, который такъ полю-
бплъ его, что прнпялъ къ себ 
за сыпа и же-
пилъ на дочерп зажиточнаго і речеекаго куп-
цаСоідена,отдавшаі'о молодо.муКапіііісту В.МІІ-

стБ съ псю все свое состояніе. Торговля съ ту-
рецкп.чи берега.мн и пр. сщо бо.іііе обогатііліі 
К апііпста. Между ти.мъ кал.мыцкііі влад лецъ 
Доіідукъ-Оіібо, вм стъ съ Ногсіицаміі и Татара-

Еап — Kan 
— S 

ми, опустота.іъ Запорожье. Запорожцы обра-

ТІ Ш І С Ь съ просьбою о помощп къ изю.мскому 
сотнику; К а п ітс гь 
сооралъ казаковъ п дв-Б 
лушки, настигъ Допдука пъ степяхъ, разбилъ 
его и сь .мгіожество.мъ гиБниыхта и богатою 
добычею поротился иъ Нзю.мъ. За это сдъланъ 
сотникомъ. По усмиреніи гайдамаковъ, Кап-
писгъ учасгповалъ въ походахъ граФа Миннха 
протпвъ Турковъ (1730 г.), за что пожалованъ 

пъ 
мпріородскіе полкивтікп. По свидБтель-
стиу М анштепна, «полкоііііпкъ К аппмстъ, пред-
водительствуя казака.ми, и болъе 7,000 чело-
візкъ , препятствовалъ соедііГ4е[іііоп 
сорока-
тысячіюіі турецко-татарскоп арміп окружпть 
русскую, стоявшую лагеремъ 
предъ Очако-
вымъ, въ 1737 году. Тогда Русскпми началь-
ствовалъ ШтоФФелыіъ.» 
Въ 1738 г. опъ разо-
рплъ въ тылу пепріятеля, Сороку, пабралъ 
миожество ПЛ-БНПИКОВЪ, сжеіъ Непріятельскіе 
лагазиііы, бплся подъ Хоттюмъ, и получилъ 
въ награду 
ИІІСНОЛЫІО дсрсвеиь. По б-влград-
екому миру Заиорожьо со ВСІІ.МП его влад мія-

лш. 
т. е. почти весь НЫІГБИИІІІІ Новороссійскііі 
жрай быдъ іірисоедипенъ ІІЪ РОССІІІ. Тогда Им-
ператрица КЛИСДВЕТЛ упазомъ 30 окт. 1743 г. 
повел^Вла сеиату порумить .миргородско.му пол-
ковн т;у К аіи тсту устроеиіе крі;постеп пъ за-
ди провскихъ м стахъ (въ Херсоискоіі губср-

ніи). 
Всл-Бдствіе этоі'о , К агіпистъ , основалъ 
три первые городка 
на польской грачиціі: 1) 

npu впаденіи р-Бки Тес.міиіы въ Дн пръ, на-
зваиііый Кі)ыловскіі.мъ шаиц мъ ; 2) Перво-
островсьій ш аи ец ъм З ) Архангелородъ или Ар-
хангельскійшапецъ. Въ 1750 г. К апн пстъ едва 

не лпшился чести и пмени, будучи оклеветаиъ 
своимъ войсковымъ товариіцемъ Зв-Бнпгород-
скимъ въ иамъреши убить гетмаіій. 18января 
1751 г. опъ былъ произвсдеиъ, за поиесенное 

имъ 
заключепіе, въ бригадпры,. иагражденъ 
1,000 червониыхъ, саблею, осыпанною драго-

ц 
іінымп ка.меш.я.ми, исд ланъ началыіикомъ 
слободскпхъ полковъ. Во время Се.мил тпей 
войны, въ бмтв 
мри деревн 
1'россъ-Егеріі-
дорФ^в, 19 августа 1757 г., К апнистъ, предводи-
тельствуя овоимп полками, получилъ нізско.іь-

ко р а н ъ, a no окопчаніи сражепія иайдеиъ 
мертпымъ около пушекъ. 

К апвистъ (Василій Васи.іьевичъ), стат. сов., 
членъ роосійскоіі академіи, Бес ды любителей 
русскаго слова и мпогихъ другихъ 
ученыхъ 
обществъ, сыпъ полковника малороссіпскихъ 
казаковъ Васплія К атіи ста, род. .1756 г. Съ 
ранпихъ і- вгь опъ поселился въ П етербургі;, 
гд 
вскоръ подружился съ нашп.мъ знамеіпі-
тымъ лнрпкомъ Дрржавтіымъ и дра.матиче-
скимъ писателемъ ФОИЪ-ВМЗИИЫ.ЧЪ. К апіпіетъ 

4 — 
Кап — Кап 

подражалъ въ свопхъ одахъ возвышенностп сдо-
гапервагопзйимстповалъ остроу.міе у втораго. 
Его ко.медіп: «Ибеда», продставл. около 1799 г., 
сд лалась въ Росоіи класснческою паравн^Боъ 

Н дорослемъ Ф.-Впзііііа; въ ней К апнмстъ живо 
представилъ злоупотреблопія въ адмішпстра-

ціп. особетю же въ судебпоГі оргаиизацііі въ 
отдалепііыхъ провмііціяхъ имперін. Въ траге-
діи К апмистъ не былъ столь счастливъ (опъ 
наппсалъ иъ 1815 г. «Лнтигону»). Умеръ въ 
1823 г. К апиистъ издалъ ещ е въ 1796 г. въ 
Сі-ГІеторбургЪ: 
«Собрапіе стихотвореніи» 
п 
[і ренелъ стпхами Мольерову комедію; «Згапа-
ревъ», ііі|)аііііу«> въ 1805 г. па 
с.-петербург-
скомъ театр . 

К апо- д
!йстрія(Саро d'lstria), городъ въИ лли-
рійскомъ королевств , пъ И стріііскомъ округ-Б, 

па ска іис іо.мъосіровВ,соедііпоііномъмостомъ, 
сътвердоюземлеюі.міістопііебыиаіііееііисііопа; 
HM'BeTb ііі.мііазііо.іси!аиі>,крПпостыі до 6,000 ж., 
которыо занимаются .чороплаваиіе.мъ и торгу-
ютъ вшюмъ, дерсвянпымъ .масло.мъ и солью. 
Капо-Д'ИстрІЯ (Іоапіп,), граФЪ, презндеитъ. 
Греціи, родилея па островТ) КорФу въ 1776 ; 
году, оказалъ услуги руссколу 
правіііельству 
во время заиятіи Іошіческихъ острововъ, за 

чтЬ 
п ри п я тъ въ русскую службу (1808 г.) и 
находился мрм посольствВ въ B'BuU, въ Ш веЙ -
царіп, и на ВБНСКО.МЪ конгресс . Въ 1819 г. 

онъ пос-втплъ родииу и вступилъ въ союзъ те-
теристовъ, которому содБйствовалъ во все.чъ, 
чтб не было прогнвпо вида.мі> и пользамъ Рос-

сіп. Лпчно онъ пе прини.малъ участія въ грече-
свомъ переворотБ , одпако при выборт; іірсзн-
дента нзоры вс-Бхъ обратились па неіо. Онъ 
былъ избрамъ и вступилъ въ это звапіо въ 
1828 г. Греція мпого ооязана его попсчитель-
пости и у.мпымъ праіііітельствепнымъміірамъ, 

прн которыхь оігь должепъ былъ бороться со 
мпожестиомъ препнтсгпііі u возбудилъ во мно-
гихъ иеудовольствіе, хотя пользовался вообще 
любові.ю парода. Ьраті.я Коіістаіітііпъ и Геор-
гій Мавро.михали, имБвіпіе на пего лпчиую зло-
бу, засірБ ліи и его въ Н аполи, гіри выход-В 
изъцеркип Св. Спиридона,9 окт. 1831 г. Одинъ 

изъ убіііцъ убптъ на ЛІ-БСТБ т-Блохраиителями 
презіідепта, другоіі казнепъ. Въ бытность Ка-
по-д'Истрііі статсъ- секротаремъ 
И мператора 

АЛЕКСАНДРА, онъ написалъ на Фрапцузскомъ 
язык-Б доііесеиіе Его И.мператорскому Величе-
стпу «О заведепіяхъ Феллепберга въ ГОФИЛ^Б», 
пероведенііое на русскій языкъ п нзданнов въ 
1817 г. въ С.-Петербургт.. 

К апонаръ. Такъ 
иазыиаютъ въ ФортііФіі-
каціп 
деревяммую 
постройку, 
располагав-
мую попереіъ рва д.ія обстртзлпванія его по 

Kan — Kan 
— 5 

Д.ІЧІІІ; пъ обт; стороны. П ередняя часть капо-
пмра состав.іяетъ исходящіи уголъ, ок[іуз:еіі-
иыгі рпо.мъ, тіірііною въ 10.J--3 ФуТОІПі. СТТІІІЫ 
капоипра д-в.іаются изъ стоекъ съ боГііпгцамн. 
ІІІирппа исей постройки полагаеться л
0 12 Ф , 
д.іііііа жс еяопродіз.іпется пімрииию рпа.Ііерхъ 
капонііра обезпечивается отъ непріяте.іьскихъ 
павссііыхъ пыстр ловъ накатппкомъ п зе.мля-
покі наеыпью. Сообіцспіе.мъ капоііпра съ пиу-
тренпостью уі;різгі.!енія сіужптъ [іодземпая га-
.ів[)ея, na3biuae.Mf.H потерпою (см.). Д.ія оборо-

иы рпопъ открытаго укрііплеііія 
устраііваіотъ 
капонпръ изъ одіюй ст пкіі па ЕОНЦЪ [іва, съ 
гакою же покрыіпкою пзъ иакатнмка u зе.м.іи; 
эта построііка прііііимаетъ назваше ііо.іуі;аііо-
иііра. 

Капорскій чай, иначе пазываемып .И вапъ-
чай», ІІОДД
,Е.ІЬНЫП чаіі русскаго проіізводепія, 
дізлао.мый мзъ лгісті.евъ ильлы. иміиощпхъ 
сходство съ чайнымп ЛІІСТЬЯМІІ. 
КашіадОЕІЙЦЫ: былп соверіпенпо прсдапы па-
стутескоГі жизіім, no no (ІМІЗЛІІ вотк твеііпаго 
духа,какъгорііые пастухп другихьстраііъ.Оііц 
ііринадлелсали 
какъ кажотся, къ сііріГісі;о.му 
покіоненію, пм^Блгі характеръкроткіГі н покор-
пі.ііі, которым развмлоя всліідствіе пхъ суевізр-
чыхъ вировапій, п потомуКапподокіііцы почтц 
ппкоіда пе (оставляли парода пезавіісіімаго, a 

пм 
ли разныхъ властптелеіі, ііалагавіипхъ на 
нихъ иіо рабства. К резъ включнлъ пхъ стра-
ііу въ составъ споего государства. 
П ерсы. по-
бт.діітели этого царя , сд-Блали Каппадокій-
цевъ своіі.ми даппіікаміі; эта дапь состояла изъ 
1,,
г)00 лоіпадеп, 2,000 муловъ п 5,000 овецъ. Co 
вре.мя Кпра эта страна им-сла царя, а ипоіда 
ііам стпппа. Архелап уже царствовалъ пъ Кап-
падокш 50 ЛТІТЪ, когда ТпберіГі превратмлъ 
ее въ римскую провпнцію, которая впослид-
ствіи испытала вс 
ужасы иасилія римскихъ 
пмператоровъ. 

КаппаДОЕІЯ, древпое царство въ восгочііой 
частп Мадоіі Азіи между Понто.мъ, Лрмоніей, 
Киликіеіі и Фрпгіеіі; лежала прп 37° 30' п 40° 
сбверіюй шпроты и 32° до 38° восточпоп дол-
готы. Черезъ пее проходили ц пп горъ Арап-
скихъ и Таира; Кападокія была очепь боіата 
ігастбпщамп и почиталась отечествомъ копсчі 
иревосходной породы. Главиые города Каппа-
докіп былп: Мацара, пзв стная подъ іі.мспе.мъ 

К саріи{см.);К олапа,гдіз былъ главпый хра.мъ 
царства іівеліікііі жрсцъ.когорыіі счпталсяна-
чалыінкомъ всей жрочесі;ой касты этой стра-

иы; Архелапсъ, въ чемъ былъ убмтъ импера-
торъ Діакрпііъ. Часть этоіі страиы, располо-
женпап между Тавромъ в Анти-Тавромъ, носи-
ла пазваиіе Котаопіп; пзъ городовъ ея пзвіі-

) 
— 
Кап — Кап 

стенъ 'Гіама (Тіапа), былъ главнымъ м стомъ 
нреФектуры. Малая Ар.менія лежала въ восточ-
іюй части государства, черезъ нея протеЕвла 
р-Виа Мсласъ. 
К аппаръ, хліібпая м ра въ ІІІвеціп, состав-
ляетъ 
^з часть хл бноп тонны, содержитъ 
15^ камііы и равпяотся 0,175 четверпка. 
К аппель ( едоръ И ваповичъ), генералъ-леіі-
теЕіапті., умеръ въ 1847 г. Опъ произведенъ 
пзъюпиоровъ пііжепериаіокорпуса въ прапор-
щики того же корпуса, въ 1815 г. Въ слъдуіо-
ще.мъ году съ производітномъ въ подпоручп-

ки ііереведеііъ въ лейбъ івардіп саперсіып ба-
таліопъ. ВъЛ823 г. псреведенъ подполковни-
комъ въ саііерпыи баталіонъ (что ныніз грена-
дерскій сапсрпыіі бата.ііовъ), а въ 1826 г. на-
значепъ командііро.чъ этого баталіона. Въ по-
сл-сдпюю тур(ч;кую Еа.мпапію. 1828 года, онъ 
ііаходплсн прн осад-Б И взятіп Браплова, гд 
и 

остался для взорвапія п разрушенія этоіі кр -
пости; послі> того находнлся при одокад 
кр -
постп Спліістріп н устрапвалъ оерічоііын Гир-
соискія работы, т. е. плопіпу п пристань на 
Дупа , а іюто.мъ .мостъ черезъ малый рукавъ 
этой р кп. Въ 1829 г. принпмалъ участіе во 
ве хъ осадиыхъ работахъ при i;pl>nocTH Си-
листріи и находмлся прп еамомъ занятіи этой 
крізпостм ііапііі.міі войс1;а.міі. Пму также было 
поручеио составленіе проектовъ осады н раз-
рушепія крипости Журжи. Въ 1830 году пол-
ковнпкъ Каппс.іь бы.іъ вромеппымъ ко.меіь 
дантомъ Смліістріи, гд-Б благоразу.мными рас-
порнжеіііями сод-вйствова.іъ къ прекращенію 
заразы. Вь 1831 г., по случаю возникшаго воз-
мущенія пъВи.іенскои гуоерпіп, опъ былъ по-
с.іанъ для вытІіспеіГія польскпхъ мятежнпковъ, 
запявшпхъ міістечко Езёросы, n по іісполпеііін 
атого онъ былъ отправленъкъ городу Видзамъ 
для охранеіііп его отъ нападепія пепріятехя 

п для устройства та.мъ по.іевыхъ укрізпленіи. 
Послі; іюия мізснца тоіо же года заіін.мался 
устроііство.мъ віідеііскііхъ укр пленіи. Въ 1835 
году, съ производство.мъ въ гепералъ-.чаіоры, 
ііазііачемъ гомапдпро.мъ 1-іі саперііоіі брпга-
ды, а въ 1841 г. началыпшо.мъ штаба ипж -
неровъ д пствуіоіцем ар.мін Въ 1844 г. произ-
иедсиъ въ геііералъ-.іеіітепанты. 

Каппони (Pietro Сарропі), заип.малъ первыя 
должпостіі во Флореіітііііской республик 
и 
у іаствоиа.іъ въ 
разныхъ посо.іьствахъ. 
Въ 
одно.мъ нзъ 
ІПІХЪ, 1494 года, 
па коііФерен-

ціи в.мБст'1; съ соотсчестпеіііііікамп п съ Кар-
лолп. ІІ1,которыГі требова.іъ, чтобы Флорепція 
прііапала его, поб дптолемъ п приказалъ въ 
присутствіи пхъ прочіпать вссьма оскорбн-
телыіыіі «Ultimalum»', опъ пы|)ва.іъ эту бу.магу